Маріо Бава
Ма́ріо Ба́ва (італ. Mario Bava; нар. 31 липня 1914, Санремо, Лігурія, Італія — пом. 25 травня 1970, Рим, Італія) — італійський кінооператор, кінорежисер, сценарист, майстер зі спецефектів. Визнаний майстер фільмів жахів, один із засновників жанру джалло.
Маріо Бава | |
---|---|
італ. Mario Bava | |
Маріо Бава, квітень 1975 | |
Дата народження | 31 липня 1914 |
Місце народження | Санремо, Лігурія, Італія |
Дата смерті | 27 травня 1970 (55 років) |
Місце смерті | |
Поховання | Кампо Верано |
Громадянство | Італія |
Професія | кінооператор, кінорежисер, сценарист |
Напрям | жахи (джалло) |
Діти | Lamberto Bavad |
IMDb | ID 0000878 |
Маріо Бава у Вікісховищі |
Біографія
Маріо Бава народився 31 липня 1914 року в місті Санремо, Італія. Його батько — Еудженіо Бава, скульптор за освітою, працював в німому кіно спочатку творцем спецефектів, потім оператором. Деякий час Маріо працював асистентом у батька та інших італійських кінематографістів. Уперше як оператор Бава виступив у 1939 році, знявши дві короткометражні стрічки спільно з Роберто Росселліні. До початку режисерської діяльності як оператор зняв близько 45-ти фільмів.
У 1957 р. Маріо Бава працював оператором над фільмом режисера Ріккардо Фреда «Вампіри». На 12-й день зйомок Фреда, через розбіжності з продюсерами фільму, покинув майданчик, і Бава закінчив фільм за декілька днів, внісши безліч змін у сценарій, дознявши кілька сцен та придумавши оригінальні спецефекти[1]. З наступним фільмом Фреда «Калтікі, безсмертний монстр» (1959) трапилася така ж історія. Після того, як Бава «врятував» таким чином декілька проектів студії Galatea Film (при цьому він не згадувався в титрах які режисер), глава студії Нелло Санті запропонував йому дебютувати режисерською роботою на будь-якому матеріалі. Першим фільмом Маріо Бава став готичний хорор «Маска Сатани». Фільми «Дівчина, яка надто багато знала» та «Шість жінок для вбивці» заклали основу жанру, нині відомого як джалло, а «Кривава затока» — один з перших слешерів.
У 1972 році Бава зняв фільм «Ліза і диявол», що не мав успіху в Італії, а в США що вийшов лише в обмежений прокат. Оскільки в тому ж році вийшов надзвичайно успішний фільм «Той, що виганяє диявола», продюсер Альфредо Леоне умовив Бава на переробку фільму, щоб надати йому схожому з успішним конкурентом вигляду. В процесі переробок Бава розсварився з Леоне і покинув знімальний майданчик. Перероблений варіант під назвою «Будинок вигнання диявола» (1975) провалився у прокаті.
Знятий у 1974 році фільм «Дикі пси» не вийшов на екран через банкрутство продюсера, в результаті якого все майно останнього, включаючи фільм, було розділено між кредиторами; фільм вийшов лише через 20 років, завершений сином режисера Ламберто і акторкою Леа Ландер. Незважаючи на фінансові проблеми, Бава що знову залишився без роботи, намагався триматися бадьоро і відхилив пропозицію Діно Де Лаурентіса зайняти режисерське крісло римейка «Кінг-Конга».
У 1977 році вийшов фільм Маріо Бави «Шок», окремі сцени в якому зняв його син Ламберто. Також спільно з сином Бава поставив телефільм «Венера на острові» за мотивами оповідання П. Меріме. У фільмі Даріо Ардженто «Інферно» Бава працював над деякими спецефектами.
Маріо Бава помер 25 травня 1970 року в Римі від серцевого нападу. Похований на кладовищі Кампо Верано.
Визнання
Деякі візуальні рішення і режисерські ходи Бава вразили професійних кінематографістів, алюзії на його фільми помітні у фільмах передусім італійських та італо-американських режисерів — Федеріко Фелліні, С. Кубрика, Андрія Тарковського, М. Скорсезе, Антоніо Маргеріті, Даріо Ардженто.[2] Незважаючи на повагу й високу оцінку інтелектуалів і режисерів в усьому світі, сам Бава дуже скромно та самокритично ставився до роботи кінорежисера, воліючи називати себе «не майстром, але ремісником». У останньому інтерв'ю, даному незадовго до смерті газеті L'espresso, на питання кореспондента, що він може сказати про свої фільми, Бава з убивчою самоіронією відповів: «Усі мої фільми — повне лайно, можете не сумніватися».
Фільмографія (вибіркова)
Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Оператор | Режисер | Сценарист | |
---|---|---|---|---|---|---|
1943 | Пригода Аннабелли | L'avventura di Annabella | ||||
Святої Єлени, маленький острів | Sant'Elena, piccola isola | |||||
1946 | Рибний суп | L'orecchio | ||||
1947 | Чоловіки і небо | Uomini e cieli | ||||
Любовний напій | L'elisir d'amore | |||||
Різдво в таборі 119 | Natale al campo 119 | |||||
к/м | Легендарна симфонія | Legenda Sinfonica | ||||
Свята ніч | Santa notte | |||||
к/м | Флавіїв амфітеатр | Anfiteatro Flavio | ||||
1948 | Безтями від опери | Follie per l'opera | ||||
Блазні | Pagliacci (Amore tragico) | |||||
1949 | Симфонічні варіації | Variazioni sinfoniche | ||||
1950 | Міс Італія | Miss Italia | ||||
Собаче життя | Vita da cani | |||||
Її улюблений чоловік | Her Favourite Husband | |||||
1951 | Весняна пісня | Canzone di primavera | ||||
1951 | Антоній Падуанський | Antonio di Padova | ||||
Поліцейські та злодії | Guardie e ladri | |||||
Не кохаю його, але... але... | Amor non ho… però… però | |||||
к/м | Гойя | Goya | ||||
1952 | Герої недільного дня | Gli eroi della domenica | ||||
Тато стає мамою | Papà diventa mamma | |||||
1953 | Пробач мене | Perdonami! | ||||
Бульвар надії | Il viale della speranza | |||||
Вілла Боргезе | Villa Borghese | |||||
Іграшки та парфумерія | Balocchi e profumi | |||||
1954 | Старші класи | Terza liceo | ||||
Божевільні речі | Cose da pazzi | |||||
Грацієлла | Graziella | |||||
1955 | Добраніч… адвокат! | Buonanotte… avvocato! | ||||
Пригоди Джакомо Казанови | Le avventure di Giacomo Casanova | |||||
Найкрасивіша жінка світу | La donna più bella del mondo (Lina Cavalieri) | |||||
1956 | Вкрали трамвай | Hanno rubato un tram | ||||
Коханка Нерона | Mio figlio Nerone | |||||
1957 | Вампіри | I Vampiri | ||||
Подвиги Геракла | Le fatiche di Ercole | |||||
1958 | Нічне місто | Città di notte | ||||
Смерть прийшла з космосу | La morte viene dallo spazio | |||||
Подвиги Геракла: Геракл і цариця Лідії | Ercole e la regina di Lidia | |||||
1959 | Хаджи-Мурат — білий диявол | Agi Murad il diavolo bianco | ||||
Калтікі, безсмертний монстр | Caltiki — il mostro immortale | |||||
Гігант Марафону, або Марафонська битва | La battaglia di Maratona | |||||
1960 | Маска Сатани | La maschera del demonio | ||||
Есфір і цар | Esther and the King | |||||
1961 | Подвиги Геракла: Геракл у царстві тіней | Ercole al centro della Terra | ||||
Вторженці | Gli invasori | |||||
Тисяча й одна ніч (1961) Le meraviglie di Aladino | ||||||
1963 | Дівчина, яка надто багато знала | La ragazza che sapeva troppo | ||||
Чорна субота, або Три обличчя страху | I tre volti della paura | |||||
Батіг і тіло | La frusta e il corpo | |||||
1964 | Кров і чорні мережива | Sei donne per l'assassino | ||||
Дорога до Форту Аламо | La strada per Forte Alamo | |||||
1965 | Планета вампірів | Terrore nello spazio | ||||
1966 | Кров за кров | I coltelli del vendicatore | ||||
Операція «Страх» | Operazione paura | |||||
Доктор Голдфут і дівчата-бомби | Le spie vengono dal semifreddo | |||||
Рінго з Небраски | Ringo del Nebraska | |||||
1968 | Дияболік | Diabolik | ||||
т/с | Пригоди Одіссея | Odissea | ||||
1970 | Сокира для нареченої | Il rosso segno della follia | ||||
Рий Кольт і Вінчестер Джек | Roy Colt & Winchester Jack | |||||
П'ять ляльок для серпневого місяця | 5 bambole per la luna d'agosto | |||||
1971 | Кривава затока | Reazione a catena | ||||
1972 | Камера тортур | Gli orrori del castello di Norimberga | ||||
Чотири рази тієї ночі | Quante volte… quella notte | |||||
1973 | Будинок диявола | La Casa dell'esorcismo | ||||
1974 | Дикі пси | Cani arrabbiati | ||||
1975 | Будинок того, що виганяє диявола | The House of Exorcism | ||||
1977 | Шок | Schock | ||||
1981 | т/с | Диявольські ігри | I giochi del diavolo |
Нагороди
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
---|---|---|---|
Каталонський міжнародний кінофестиваль в Сіджасі | |||
1978 | Срібна медаль за найкращий сценарій | Шок | Нагорода |
Примітки
- Жак Лурселль, 2009, с. 1833-1834.
- Бава, Марио: биография(рос.)
- Нагороди та номінації Маріо Бави на сайті IMDb (англ.)
Джерела
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 1830-1833. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)