Ріккардо Фреда

Ріккардо Фреда народився 24 лютого 1909 року в Александрії, Єгипет. З дитинства захоплювався кінематографом.[1] У 1935 році Фреда переїжджає в Рим, де починає відвідувати кіностудію Чінечітта, що тільки но відкрилася. У 1942 році він знімає свій дебютний фільм «Дон Сезар де Базан», до якого також написав сценарій. Одночасно Фреда продовжує своє навчання в Чінечітта, після закінчення якої створює фільми «Спартак», «Теодора, імператриця Бізанціо» і «Кат з пекла». У 1957 році виходить перший його фільм жахів, що дістав назву «Вампіри». Фільм був знятий всього за 12 днів на студії Чінечітта, проте в Італії фільм не мав великої популярності на відміну від Франції, США і Великої Британії.[1] Крім того, у створенні фільму брав участь відомий кінодіяч Маріо Бава, який з'явився в ролі оператора і майстра зі спецефектів.

У 1959 році виходить спільний з Маріо Бава (він же виступив оператором) фільм «Калтікі, безсмертний монстр». У цьому ж році у жанрі пригодницького фільму на екрани вийшов «Хаджі Мурад — білий диявол». В головній ролі знявся Стів Рівз, а сам фільм був насичений дією і різноманітними костюмами. У 1961 році був знятий «Мацист у пеклі» — міфологічна інтерпретація з елементами готичного хорора. Сюжетно фільм оповідає про Мацисті, який врятував від спалювання на вогнищі жінку, яку місцеві жителі визнали відьмою. Надалі Мацист повинен відправитися до пекла і відшукати там могутню відьму — предка врятованої жінки, і зняти з її нащадка відьмацьке прокляття. Дія фільму відбувається в Шотландії, в 1600-х роках.

У 1962 році Фреда зняв стрічку «Жахлива таємниця доктора Гічкока» з акторами Барбарою Стіл і Робертом Флемінгом[2]. Фільм піддався цензурі і був сильно урізаний, проте деякі вважають цей фільм однієї з найкращих ранніх робіт Фреда. У основі сюжету фільму була історія про боротьбу лікаря зі своєю пристрастю до статевих зносин з трупами. У 1965 році вийшов фільм «Агент Коплан — супершпигун», витриманий у стилістиці шпигунського трилера і заснований на популярних історіях про Джеймсі Бонда. Деякі вважають його одним з найкращих в цьому жанрі.

У 1969 році Фреда звертається до жанру джалло, знявши фільм «Дволикий» з Клаусом Кінскі в головній ролі. Фільм оповідає про любов чоловіка до жінки, яка є лесбійкою[2]. Згодом вона гине в автокатастрофі, але через деякий час чоловік, зважаючи на відкриті нові обставини, сумнівається в її смерті і має намір пізнати усю правду. У 1971 році виходить «Ігуана з вогняним язиком» — також джалло. Фільм наповнений атмосферою мороку і вади. У 1980 році слідує фільм жахів «Убивче безумство», що вважається одним з найкращих фільмів Фреда.

Згодом Ріккаржо Фреда добровільно припинив займатися кінематографом:

Я щасливий, що пішов з кіно. Чому? Та тому, що я завжди ненавидів акторів. Мені абсолютно начхати, чи дивиться тепер хто-небудь мої фільми чи ні. Єдиний приємний спогад, який у мене залишився, — це інтерв'ю зі мною, надруковане в «Нью-Йорк Таймс». Ціла шпальта інтерв'ю в найвідомішій у світі газеті! Небувала річ!.[1][3]

Ріккардо Фреда помер 20 грудня 1999 року в Римі у віці 90 років.

• Ріккардо Фреда на сайті IMDb (англ.)
• Ріккардо Фреда на сайті MYmovies.it (італ.)