Марія Антонієтта Бурбон-Сицилійська

Марія Антонієтта Джузеппіна Леопольдіна Бурбон-Сицилійська (італ. Maria Antonietta Giuseppina Leopoldina di Borbone-Due Sicilie; нар. 16 березня 1851 — пом. 12 вересня 1938) — сицилійська принцеса з династії Бурбонів, донька сицилійського принца Франческо та тосканської принцеси Марії Ізабелли, дружина сицилійського принца Альфонсо, графа ді Казерта.

Марія Антонієтта Бурбон-Сицилійська
італ. Maria Antonietta di Borbone-Due Sicilie
Світлина Антонієтти близько 1870 року
Народилася 16 березня 1851(1851-03-16)
Неаполь, Королівство Обох Сицилій
Померла 12 вересня 1938(1938-09-12) (87 років)
Фрайбург, Третій Рейх
Поховання Гран-Жас
Країна  Королівство Італія
Титул графиня Казерта
Конфесія католицтво
Рід Сицилійські Бурбони
Батько Франческо Бурбон-Сицилійський
Мати Марія Ізабелла Австрійська
Брати, сестри Princess Maria Carolina of Bourbon-Two Siciliesd
У шлюбі з Альфонсо Бурбон-Сицилійський, граф ді Казерта
Діти Фердинанд Пій, Карлос, Франческо, Марія Іммакулата, Марія Крістіна, Марія ді Грація, Марія Джузеппіна, Дженнаро, Раньєрі, Філіппо, Франческо, Габріель
Нагороди Орден Королеви Марії Луїзи
Орден Зіркового хреста

Біографія

Антонієтта народилася 16 березня 1851 року в Неаполі. Вона стала первістком в родині 16-річної принцеси Марії Ізабелли Тосканської та її чоловіка Франческо Бурбон-Сицилійського, який водночас був її рідним дядьком. Своє ім'я новонароджена отримала на честь бабусі Марії Антонії Бурбон-Сицилійської. Згодом в родині з'явилося ще п'ятеро дітей, з яких дорослого віку досягла лише одна донька. Мешкало сімейство у Неаполі.

Після падіння Королівства Обох Сицилій у 1861 році родина виїхала до Риму.

Світлина Альфонсо ді Казерта близько 1870-х

У віці 17 років Антонієтта була видана заміж за свого кузена, принца Бурбон-Сицилійського Альфонсо, старшого від неї на десять років, який носив титул графа ді Казерта. Вінчання відбулося 8 червня 1868 у Римі. У подружжя народилося дванадцятеро дітейː

  • Фердинанд Пій (1869—1960) — герцог ді Калабрія, був одруженим із баварською принцесою Марією, мав шестеро дітей;
  • Карлос (1870—1849) — генерал-капітан Андалусії, був двічі одруженим, мав семеро дітей;
  • Франческо (1873—1876) — прожив 3 роки;
  • Марія Іммакулата (1874—1947) — дружина принца Йоганна Георга Саксонського, дітей не мала;
  • Марія Крістіна (1877—1947) — дружина ерцгерцога Петера Фердинанда Австрійського, мали четверо дітей;
  • Марія ді Грація (1878—1973) — дружина принца Луїша Орлеан-Браганса, мала трьох дітей;
  • Марія Джузеппіна (1880—1971) — одружена не була, дітей не мала;
  • Дженнаро (1882—1944) — був одруженим із Беатрісою Бордесса, графинею Вілла Коллі, дітей не мав;
  • Раньєрі (1883—1973) — був одруженим із графинею Марією Кароліною Замойською, мав сина та доньку;
  • Філіппо (1885—1949) — був двічі одруженим, мав єдиного сина;
  • Франческо (1888—1914) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Габріель (1897—1975) — був двічі одруженим, мав п'ятьох дітей.

Після смерті короля Франциска II у 1894 році Альфонсо став титулярним королем Обох Сицилій. Його не стало наприкінці травня 1934. Марія Антонієтта пережила чоловіка на чотири роки і пішла з життя 12 вересня 1938 у Фрайбурзі. Обидва поховані на цвинтарі Гран-Жас у Каннах.[1]

Нагороди

Генеалогія
Фердинанд I
 
Марія Кароліна Австрійська
 
Карл IV
 
Марія Луїза Пармська
 
Фердинанд III
 
Луїза Марія Бурбон-Сицилійська
 
Франциск I
 
Марія Ізабелла Іспанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франциск I
 
 
 
 
 
Марія Ізабелла Іспанська
 
 
 
 
 
Леопольд II
 
 
 
 
 
Марія Антонія Бурбон-Сицилійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франческо Бурбон-Сицилійський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ізабелла Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антонієтта
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки
  1. Сицилійські Бурбони Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine. (англ.)

Література
  • Petacco, A. La regina del sud. Milano, Mondadori, 1992. ISBN 88-04-43391-4

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.