Йоганн Георг Саксонський (1869–1938)

Йоганн Георг народився 10 липня 1869 року у Дрездені. Він був другим сином та шостою дитиною в родині саксонського принца Георга та його дружини Марії Анни Португальської. Хлопчик мав старшого брата Фрідріха Августа та сестер Матильду й Марію Йозефу, дві інші сестри померли немовлятами до його народження. Згодом сімейство поповнилося двома молодшими синами, Максиміліаном та Альбертом.

Йоганн Георг на світлині 1881 року

Країною в цей час правив їхній дід — Йоганн. Батько був другим у лінії успадкування престолу, і зрештою став кронпринцом у жовтні 1873 року. Матір, доглядаючи хворого меншого сина, померла у лютому 1884 року. Георг після смерті дружини поринув у релігію. За словами Йоганна Георга, він з ранку до ночі читав історію Пап.[2]

Виріс Йоганн Георг у Дрездені, де отримав суворе католицьке виховання. Перші уроки отримував від приватних вчителів, до чого у 1881 році додалася військова підготовка. Курс середньої школи принц завершив у 1888. У 1889—90 роках вивчав політологію та право разом із братом Максиміліаном у Фрайбурзькому університеті, згодом відвідував лекції з історії та історії мистецтв в університеті Лейпцига. Після цього присвятив себе військовій кар'єрі в саксонській армії. Від 1893 року був також представником королівської родини у Вищій палаті саксонського ландтагу.

У віці 24 років узяв шлюб із 22-річною вюртемберзькою принцесою Марією Ізабеллою. Весілля відбулося 5 квітня 1894 року у Штутгарті. Дітей у подружжя не було.

У 1902 році його батько став королем Саксонії. Йоганн Георг із дружиною оселилися після цього у замку Веєзенштайн поблизу Дрездена.[2][3] Марія Ізабелла померла за два роки, наприкінці травня 1904. Батька не стало за кілька місяців. Трон Саксонії посів старший брат Йоганна Георга, Фрідріх Август.

Йоганн Георг та Марія Ізабелла в день їхнього весілля, 1894

1905 року принц здійснив свою першу освітню поїздку до Греції, Італії та Османської імперії. Наступного року він узяв другий шлюб із принцесою Марією Іммакулатою з роду Сицилійських Бурбонів. Весілля відбулося 30 жовтня 1906 року в Каннах. Дітей у пари не було.

У 1907 Йоганн Георг залишив армію у чині генерала від інфантерії. У 1909 році став почесним доктором Лейпцизького університету.

У 1910 та 1912 роках керував двома великими експедиціями до Єгипту, Палестини та Сирії. Також виконував дипломатичні доручення саксонської королівської родини та німецького імператора.[4] Під час другої подорожі сходом його супроводжували його дружина та сестра Матильда.

Займався письменницькою діяльністю. Його перший великий трактат «Дослідження церков та монастирів Єгипту» з'явився у 1914 році. Цьому передували кілька нарисів, опублікованих в різних журналах, наприклад в «Журналі християнського мистецтва», і підсумовані в даній публікації. У передмові принц зазначав, що бажає допомогти читачеві поглибити знання християнського Єгипту та стимулювати подальші дослідження.

Кожного разу перед подорожами, Йоганн Георг вивчав публікації дослідників, які вже відвідували Схід. У своєму багажі він завжди мав кілька валіз, наповнених науковими працями, до яких звертався під час перебування за кордоном. Завдяки добрій мовній освіті міг легко подорожувати великими містами Єгипту, Сирії та Палестини. Однак, оскільки його мета полягала також у відвідинах віддалених монастирів, супровід лінгвістів був для нього надзвичайно важливим.[2]

Під час Першої світової війни очолював Червоний Хрест Саксонії. Здійснив багато поїздок на фронт. Кілька разів їздив до Росії та Польщі. Відвідував Київ та інші центри християнської культури, про що писав у своєму нарисі «Мистецтво та мистецтвознавство на Слов'янському Сході», надрукованому у 1919 році. Поїздки до лікарень згадувалися там дуже коротко, навпаки, йшлося оповідання про православні монастирі та церкви, де принц провів багато часу та вів переговори з місцевим духовенством, водночас глибоко досліджуючи церковне мистецтво.[2]

Принц Йоганн Георг за роботою, світлина близько 1900 року

Після повалення в Німеччині монархії, продав замок Везеєнштайн, та у 1918 році оселився на гірському хребті Лореттоберг на віллі у Фрайбурзі, яка стала його резиденцією до кінця життя.

У 1927, 1928 та 1930 знову мандрував Близьким Сходом. Відвідував монастирі, місця паломництва, місця розкопок. Протягом мандрівок купував численні старожитності для своєї колекції, у тому числі, бюсти із Сирії, експонати з давнього Єгипту, грецькі ікони, хрести єгипетських коптів. Лише ікон, датованих періодом з 17 по 19 століття, у його розпорядженні знаходилося понад 150 об'єктів. Придбані вони були не тільки на Близькому Сході та Росії, але і в столицях Західної Європи. Під час подорожей принц вів детальний журнал, записи якого згодом використовував для наукових ессе. Також робив фотографії та малюнки. Поповнення колекції призвело його фактично на межу фінансового краху, втім рівень його життя залишався сталим.[4]

Помер Йоганн Георг під час відвідин невістки в Альтсгаузені пізньої осені 1938 року. Його дружина після цього переїхала до Швейцарії. Похований на старому католицькому цвинтарі Дрездена.[5] Кенотаф знаходиться у Гофкірхе Дрездена.[6]

Взимку 1949—1950 років міністерство освіти землі Рейнланд-Пфальц придбало колекцію принца Йоганна Георга та передало її Інституту історії мистецтв Університету Йоханнеса Гутенберга в Майнці. Від 1981 року вона перебуває на постійній основі в Landesmuseum Mainz та з тих пір є невід'ємною частиною постійної експозиції музею[7]. Втім, від 2014 року не експонується.

• Орден Золотого руна (Австрійська імперія);
• Орден Чорного орла (Королівство Пруссія);
• Великий хрест ордена Вюртемберзької корони (Королівство Вюртемберг) (1892);
• Орден Заслуг (Королівство Саксонія);
• Орден Святого Стефана.

10 липня 1869—24 листопада 1938 — Його Королівська Високість Принц Йоганн Георг Саксонський, Герцог Саксонії.

• Die Prinz Johann Georg-Sammlung des Kunstgeschichtlichen Instituts der Johannes Gutenberg-Universität Mainz. Dauerleihgabe im Mittelrheinischen Landesmuseum Mainz. Mainz 1981.
• Dorothee Renner: Die Textilien in der Sammlung des Prinzen Johann Georg von Sachsen. Wiesbaden, Steiner 1982 (Abhandlungen der Geistes- und Sozialwissenschaftlichen Klasse. Akademie der Wissenschaften und der Literatur Mainz, Jg. 1982, 2).
• Sammler-Pilger-Wegbereiter. Die Sammlung des Prinzen Johann Georg von Sachsen. Katalog zur Ausstellung, herausgegeben vom Landesmuseum Mainz und dem Arbeitsbereich Christliche Archäologie und Byzantinische Kunstgeschichte am Institut für Kunstgeschichte der Johannes Gutenberg-Universität Mainz, bearbeitet von Birgit Heide, Andreas Thiel, Zabern, Mainz 2004, ISBN 3-8053-3447-8.
• Staatliche Schlösser, Burgen und Gärten Sachsen/Schloss Weesenstein: Ein Prinz im Orient. Johann Georg von Sachsen als Reisender, Sammler und Schlossbesitzer, Sandstein Verlag, Dresden 2017, ISBN 978-3-95498-307-0.

• Альбертинська лінія Веттінів (англ.)
• Профіль на Genea.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Йоганна Георга Саксонського (англ.)