Марія Кречунєк «Чукутиха»
Марія Кречунєк «Чукутиха» (нар. 26 квітня 1836, Ясенів Горішній — пом. 1936, Ясенів Горішній) — українська співачка народних пісень, заробляла на життя піснями на весіллях. За переповіданнями, могла три доби співати пісні та жодного разу не повторитися. Отримала славу за кордоном завдяки світлині з люлькою.
Марія Кречунєк «Чукутиха» | |
---|---|
Народилася |
26 квітня 1836 Верхній Ясенів, Верховинський район, Івано-Франківська область |
Померла |
1936 Верхній Ясенів |
Поховання | Верхній Ясенів |
Національність | гуцули[1] |
Діяльність | співачка |
Відома також як Гуцулка з люлькою, Стара гуцулка, Чукутиха з люлькою, Чукутиха в перемітці, Чукутиха з палицею.
Життєпис
Народилася 26 квітня 1836 року в Ясенові Горішньому (нині Верховинський район) в родині Василя Кречунєка та Євдохи Костюк. 10 листопада 1867 року вийшла заміж за Йосипа Полєка (1830—1917), якого всі кликали Чукут — замкнений у собі, відлюдькуватий, скритний. У їхній родині було п’ятеро дітей: Юрій (1852 р. н.), Євдоха (1867 р. н.), Іван (1870 р. н.), Миколай (1875—1910) і Єлена (1881—1923)[2].
Марія заробляла на життя, співаючи пісні на весіллях. Про неї казали, що вона могла три доби співати пісні і не повторитися жодного разу[3]. Її улюблений приспів звучав так[2]:
А я собі заспіваю, выт типер до рано,
Єк си будем розходити, шо би нам ни банно. |
Померла 1936 року в 99-річному віці. Похована на цвинтарі біля церкви, недалеко від місця, де вона жила, у Верхньому Ясенові[4].
Фото «Стара гуцулка»
У 1920-х до Верховини переїхав військовий фотограф Микола Сеньковський. Він фотографував гуцулів, їхні ремесла, побут, пейзажі та продавав знимки по всій Європі. 1926 року він сфотографував 90-річну Марію Чукутиху у святковому вбранні з люлькою. Фотосесію автор назвав «Стара гуцулка». Знімки ввійшли до збірки «Гуцульські типи»[2].
А вже 1931 року знімок, на якому Чукутиха зображена з люлькою, був представлений на Міжнародній європейській фотовиставці в Парижі. Портрет здобув гран-прі — найвищу нагороду[5].
Пам’ять
- Серед верховинців побутує вислів «А шо ти так вивбираласи єк Чукутиха?», оскільки старожили запам’ятали, що Марія любила вбиратися у святкове гуцульське вбрання, крутила кучері та прикрашала голову різними квітами[2].
- 2012 року в пам'ять Марії Кречунєк на Верховинщині започаткували та провели перший фестиваль гуцульської співанки[6], і того ж року краєзнавці Іван та Ярослав Зеленчуки дослідили історію Марії Кречунєк та знайшли правнука Марії — Миколу Максим’юка[4].
- 2016 року видавництво «Артбук» опублікувало книгу «Микола Сеньковський. Карпатські листівки 1925–1932», яка в значній мірі присвячена «Старій гуцулці»[7].
- 2020 року в селі Рівня Верховинського району відкрили Музей Марії Кречунєк. Музей знаходиться у хаті, де мешкала внучка Марії, яку вона виховувала[8].
Примітки
- http://www.archive.ndiu.org.ua/fulltext.html?id=2717
- Зеленчук, Іван. Українознавча реконструкція біографії видатної гуцульської співачки Марії Кречунєк (Чукутихи). www.archive.ndiu.org.ua (українською). Науково-дослідний інститут українознавства. Процитовано 10 лютого 2022.
- Новини України: «Стара гуцулка», яка здобула гран-прі на міжнародній виставці в Парижі. Гал-інфо. Процитовано 10 лютого 2022.
- Усе про Чукутиху. Правнук знаменитої гуцулки відкрив її музей (ФОТО). "Репортер" (укр.). 7 листопада 2020. Процитовано 10 лютого 2022.
- Фото гуцулки, яке здобуло гран-прі на виставці в Парижі. Gazeta.ua. Процитовано 1 липня 2017.
- На Верховинщині відбудеться перший фестиваль гуцульської співанки. Радіо Свобода. Процитовано 1 липня 2017.
- Чукутиха: "стара гуцулка", якою милувався весь Париж і знали всі Карпати. Українки (укр.). 3 листопада 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
- У Верховині відкрили унікальний музей, присвячений легендарній гуцулці Чукутисі (відео) | Версії (укр.). Процитовано 18 листопада 2021.