Верховинський район (1966—2020)

Верховинський район є одним з 14 адміністративних районів Івано-Франківської області та розташований на півдні області в самому центрі великої карпатської дуги, у найвищій частині Українських Карпат. Район розташований у найбільш високогірній частині Івано-Франківської області. На заході район межує з Рахівським районом Закарпатської області, на північному заході — з Надвірнянським районом, на півночі із Косівським районом Івано-Франківської області, на сході з Путильським районом Чернівецької області, на півдні та на південному заході межі району збігаються з ділянкою державного кордону України з Румунією (повіт Мармарош) довжиною 49 км, що проходить по Чивчинському хребту.

Дземброня

Верховинський район є найвіддаленішим від обласного центру і від промислово розвинених районів Прикарпаття. Відстань від селища Верховина до м. Івано-Франківська найкоротшим шляхом на північ становить 150 км. Такою ж є відстань до іншого обласного центру м. Чернівців. Відстань до м. Києва — 611 км; до м. Коломиї — 55 км; до селища Поєніле де Суб-Мунте (Румунія) — 180 км.

Верховинський район — єдиний район області, повністю розташований на території карпатської гірської системи. Крім того, він є єдиним районом області, що межує з іншою державою. Район не має залізничного сполучення. Найближча залізнична станція Ворохта розташована на відстані 32 км від селища Верховина.

Протяжність району з півночі на південь — 62 км, з заходу на схід — 41 км. Територія Верховинського району складає 125 426 га, з них — 32 113 га становлять господарські угіддя: рілля — 871,46 га, багаторічні насадження — 120,5 га, сінокоси — 12380,3 га, пасовища — 20541,5 га, а 89462,1 га (71,3 %) — ліси та інші площі, вкриті лісом.

Територія району становить 125 426 тис. гектарів. За займаною площею район посідає третє місце в області після Рожнятівського та Надвірнянського районів.

Рельєф зумовленням знаходженням регіону у гірській місцевості. На території району знаходяться ряд найвищих вершин Східних Карпат, у тому числі й третя за висотою гора України — Піп Іван, 2020 м.

Клімат Верховинського району є різноманітний. Це зумовлено зміною абсолютних висот, характером рельєфу, наявністю улоговин, річкових долин, схилів різних експозицій, циркуляції атмосфери, тощо. Тут виділяються в основному дві кліматичні зони: середня — з помірно холодним, надмірно вологим кліматом і високогірна — з холодним, надмірно вологим кліматом. Річна кількість опадів коливається від 800 до 1500 мм.

Холодний період в горах вище 800—1000 м триває 6 місяців. Сніговий покрив присутній з листопада до середини травня. Він має товщину на вершинах гір у середньому 300—350 см, а в інших місцях — як правило не перевищує (ненабагато перевищує 100 см). Взимку шляхи важко утримувати через снігові заноси, завірюху та низьку температуру. Вітри, що формуються під впливом загальної західної та північної й північно-східної циркуляції, а також положення гірських хребтів, спрямовує потоки холодного повітря смугами долин, зберігаючи прохолодний клімат. Переважають західні та південно-західні вітри. На високих масивах, зимою швидкість вітру може перевищити 45 м/с, а в інші пори року сягає від 3,5 до 4 м/с.

Найбільшу кількість опадів як правило фіксують протягом літніх місяців. Приблизно 25 % від усієї кількості опадів випадає у холодну пору року у вигляді снігу. Для більшості території району не притаманна небезпека сходження лавин, за винятком стін давньольодовикових котлів у Мармароських горах.

Частина «Карпатського національного природного парку» біля Говерли

Досить насиченою є гідросистема району.

Найбільшою річкою є Черемош, загальна площа басейну якої на території району становить 2565 км². Територію району складають басейн Чорного Черемоша та лівобережна частина басейну Білого.

Саме Верховинщина є одним з найбагатших на мінеральні води регіонів держави. Тут є понад 100 джерел мінеральних вод. Лише в селищі Верховина та селі Буркут розташовано 10 досліджених джерел мінеральної води.

Мережа природно-заповідного фонду в районі нараховує 18 заповідних об'єктів загальною площею 16 189 га. В тому числі:

Верховинський (загальнодержавного значення), Карпатський (загальнодержавного значення).

Ріка Чорний Черемош з прибережною смугою.

Чивчино-Гринявський.

Еталон букового насадження, Еталон смерекового насадження (Гостовецьке л-во), Еталон смерекового насадження (Перкалабське л-во), Еталон смерекового насадження (Яловичорське л-во, кв. 14, вид. 13), Еталон смерекового насадження (Яловичорське л-во, кв. 14, вид. 16), Модрина, Редискул.

Писаний Камінь, Скельний коридор Довбушанки.

Болото Висяче (загальнодержавного значення).

Дзембронські водоспади, Млинський водоспад, Ціви, Гаджинські водоспади, Буковецький водоспад, Буковецький нижній, Кривопільський водоспад

Каменець.

Бережниця, Дрестунка, Заріччя, Липовий гай-1, Липовий гай-2, Прелучний, Чорний Потік.

Верховинський район є одним із найчистіших в області, а можливо і в Україні з точки зору стану довкілля. Цьому сприяє віддаленість району від великих міст та промислових центрів регіону; відсутність виробничих підприємств, які б забруднювали довкілля; межування району з малонаселеними і екологічно чистими гірськими територіями.

У районі працює 36 загальноосвітніх шкіл, в числі яких — Верховинський ліцей, 14 шкіл I—III ступенів, 10 — I—II ступенів та 10 шкіл I ступеню. Також у районі працює 3 навчально-виховні комплекси, що є поєднанням загальноосвітньої школи та дошкільного навчального закладу, та 13 дитячих садків.

За показником забезпеченості населення загальноосвітніми школами (кількість закладів на 10 тис. населення) Верховинський район майже у 2 рази перевищує середній показник для області, що пояснюється не стільки щільністю шкільної мережі, скільки малочисельністю населення Верховинщини. Всього у школах району навчаються 5200 учнів. Протягом останніх 10 років спостерігається поступове скорочення числа випускників загальноосвітніх шкіл. Так протягом 2003—2012 рр. число випускників, що отримали атестати, зменшилось на 21 %. У школах району працює 818 вчителів. Для шкіл району є характерним найнижчий рівень забезпеченості педагогічними кадрами. З іншого боку, на одного вчителя в районі у середньому припадає лише 5 учнів, що є безпрецедентним для області показником.

Вищу освіту у Верховині репрезентують Коледж туризму та готельного господарства Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, філіал Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», що спеціалізується на освіті для людей з особливими потребами. У Криворівні діє філія Бережанського агротехнічного інституту.

В районі діє дитячо-юнацька спортивна школа. У 2010 році реконструйовано діючий трамплін, де відбуваються спортивні змагання регіонального, всеукраїнського і навіть міжнародного рівнів, зокрема з лижного спорту, стрибків з трампліну.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка відкрито у 1953 р. в селі Криворівні, де у літні періоди з 1906 по 1914 рр. письменник жив з сім'єю.

Руїни астрономічно-метеорологічної обсерваторії

До закладів культури належать 16 сільських будинків культури, 22 клуби, 38 бібліотек, школа мистецтв. Діють Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини,Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика, Музей фільму «Тіні забутих предків» (всі — у Верховині, Літературно-меморіальний музей Івана Франка та музей Михайла Грушевського у Криворівні, Народний музей Гуцульського театру Гната Хоткевича у Красноїллі, Музей «Гуцульщина» у Яблуниці, Музей гуцульської вишивки у с. Зелене Підугорське, Музей «Хата-ґражда» гуцульської господарки у Криворівні.

Чотирьом колективам художньої самодіяльності району присвоєно звання «народний»:

• танцювальному колективу «Ванджураків-Ілюків» з села Віпче;
• хору «Гомін Карпат»;
• танцювальному колективу «Черемош»;
• квартету «Ясени».

Ці колективи представляли гуцульське мистецтво у багатьох зарубіжних країнах. Двадцять років діє ансамбль троїстих музик «Черемош» (керівник — заслужений працівник культури України Роман Кумлик).

З 1991 року, проводяться Гуцульські міжрайонні художньо-мистецькі фестивалі, які на сьогодні набули характер загальноукраїнських і навіть міжнародних заходів.

Музей Михайла Грушевського у Криворівні

Мережа медичних закладів Верховинського району включає районну лікарню на 175 ліжок, 11 відділень, 2 дільничні лікарні, 1 сільську лікарську амбулаторію (с. Зелене), 1 амбулаторію загальної практики сімейної медицини (с. Красноїлля), 39 фельдшерсько-акушерських пунктів практично в усіх селах району та районну санітарно-епідеміологічну станцію.

Структурним підрозділом районної лікарні є поліклініка, яка щоденно може прийняти до 150 відвідувачів. За показником кількості лікарняних ліжок на 10 тис. населення (65,3 ліжка у 2010 р.) Верховинський район випереджає Надвірнянський район та м. Болехів, однак поступається іншим гірським територіям Івано-Франківщини. При цьому показник району щодо забезпеченості місцями у лікувальних закладах є у 1,8 разів нижчим за середній показник для області.

Протягом 2007—2010 рр. зафіксовано збільшення чисельності лікарського персоналу, при цьому потреби населення в медичному персоналі залишаються задоволені на рівні 85 %. Потреби у медичних послугах зростають по мірі збільшення випадків захворювань серед населення. У порівнянні з 2006 р. кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань в районі збільшилась приблизно на 24 %.