Мар'ям-Дере

Мар’я́м Дере — долина, балка в околицях Бахчисараю, простягається на понад 2 км з південного сходу на північний захід, обмежена з двох боків стрімкими скелями гір Бурунчак і Діви Марії; ширина її коливається від 150 до 300 м. Кілька століть тому тут існувало грецьке селище Маріам, Маріум, Мар’їно, Маріям, Маріамполь, Маріямпіль, Маріанополь. У різних джерелах є вищеназвані варіанти назви одного й того ж селища у конкретній ущелині, що в перекладі означає селище Божої Матері Марії. Поселення Маріамполь проіснувало з VIII ст. до 1779 р. Його мешканців за наказом імператриці Катерини II переселили 1778 р. до Приазов’я, де заснували поселення, що нині відоме як місто Маріуполь. Номінально долина розділена на три частини: перша (поблизу входу в ущелину з боку Бахчисарая) належить до Успенського чоловічого монастиря і названа в честь Богородиці; друга, у середній частині поблизу пішохідної стежки до Чуфут-Кале, криє в собі дервішське поховання (Гази-Мансур); третя, що слугує місцем останнього земного притулку караїмів, відома під назвою Йософатової долини[1].