Матату (маршрутне таксі Кенії)

Назва матату походить від розмовного слова суахілі, що означає «три».[13][14] Одне з пояснень полягає в тому, що вагони, спочатку введені в експлуатацію як матату[15] могли бути обладнані трьома рядами лавок для сидінь. Інші джерела стверджують, що три монети були типовим тарифом у 1960-х роках.[16]

Не існує загальноприйнятої думки щодо походження назви, однак джерело новин, яке вказує на її походження, лежить у мові Кікую .[17]

На ранній стадії розвитку цього громадського транспорту у Кенії матату асоціювали із злочинністю та необачною їздою. Як пише один академік, «до кінця 1990-х оператори матату зазвичай розглядалися … кенійцями всіх рангів як злодії, які експлуатували і жорстоко поводилися з пасажирами, та брали участь у насильстві, у бандах або мафії».[13]

На початку 2000-х боротьба за контроль маршрутів матату неформальними групами призвела до насильств та вуличних конфліктів[18] , а сучасні заголовки підкреслюють той факт, що матату сприймали як небезпечний вид транспорту. До них належить стаття 2002 року під назвою «їзда в таксі-фургонах Кенії — це смерть»[19] та ще одна з 1999 року, яка проголосила, що «загрозу смертельного мататусу слід стримувати».[17] Повідомлялося також про жорстоке поводження з пасажирами, яке включає: «словесне та фізичне насильство, крадіжки, викрадення, … сексуальні домагання, побиття та зґвалтування».[20]

Автобус матату. 2015 рік

Матату вважалося законним починаючи з 1973 року, однак лише в 1984 році для матату було створено і впроваджено основну нормативно-правову базу, було призначено ліцензування та інспекції.[5]

Сьогодні кенійський державний режим описується як такий, що має широкий регуляторний контроль, і в цій країні працівника матату можна арештувати на вулиці просто за спортивну занадто яскраву сорочку.[21] Для роботи матату потрібне основне обладнання безпеки; ці маршрутки повинні бути оснащені ременями безпеки та регуляторами швидкості .[22] Однак незрозуміло, якою мірою дотримуються таких законів.

Нинішня норма не може бути достатнім стримуючим фактором для запобігання дрібних порушень, оскільки навіть прикраси можуть бути заборонені.[23] Закони, що забороняють кричущі фарби та яскраві кольори, були зняті у 2015 році, а станом на 2016 рік матату в Кенії яскраво прикрашені деякими операторами, що платять до 2000 доларів США за можливість розмалювати автомобілі в користувальницьку декоративну фарбу.[24]

У 1990-х та 2000-х роках неформальні групи створили керування маршрутами і вимагали від водіїв матату платити збори.[18] Часом конкуренція за контроль маршрутів спричиняла насильство. Сьогодні індивідуальний матату має бути обов'язково зареєстрований в одній з понад 600 незалежних державних офіційних груп, відомих як SACCO.[25]

Станом на кінець 2010 року кенійська урядова політика спрямована на те, щоб припинити використання матату мікроавтобусів в столиці Найробі на користь більших автобусів на двадцять п'ять і більше місць. Наразі не надається дозвіл жодному новому транспортному засобу матату для роботи в Найробі, тоді як існуючим дозволено продовжувати обслуговувати пасажирів, поки вони не стануть повністю непрацездатними. Однак це може зайняти десять і більше років, щоб полегшити затори, спричинені більш популярними меншими маршрутками.[26]

У серіалі Netflix Sense8 Кафей, який живе в Найробі і є одним з головних героїв, керує матату Ван Даммом, даниною улюбленій зірці бойовика Кафея Жану-Клода Ван Дамму .

• Туризм у Кенії
• Музика Кенії
• Свідоцтво про початкову освіту (Кенія)
• Фейсал (футбольний клуб)
• Королівські африканські стрільці
• Джуджа

• «Ma3, група, натхненна матату» . Мережа Африка . Світова служба BBC. 27 лютого 2012 року.