Туризм у Кенії

Для мандрівників екотуризм є привабливою альтернативою масовій міграції відпочиваючих і пропонує більш інтимну взаємодію з місцевою природою та культурою. Замість того, щоб проводити дозвілля у стінах курорту, екотуристи можуть отримати "реальний" досвід та зможуть краще оцінити природні ресурси, ландшафти та дику природу світу. Екотуризм також вплинув на такі підприємства, як готелі та будиночки, на більш екологічне ставлення до переробки та надання екологічно чистих продуктів. Екотуризм сприяє зростанню економіки країни, також надає нові можливості для місцевих жителів, такі як екскурсоводство, виготовлення та продаж ремесел, продовольчі послуги та культурні виступи, що, в свою чергу, допомагає зменшити потребу людей вдаватися до нестійких практик таких як браконьєрство, полювання та риболовля. [13] Будівництво нових медичних установ, очищення джерел води, прокладення нових доріг для розміщення туристів, що приїжджають одночасно, підвищує рівень життя і для місцевих громад. Екотуризм допомагає підтримувати екологічну цілісність та біорізноманіття країни, забезпечуючи економічне прагнення до збереження рідної землі та дикої природи у вигляді резервацій та ігрових парків, що сприяють охороні зникаючих видів. Доходи від плати за парки, тури на сафарі, збори за табори та місцеві податки часто також сприяють роботі з охорони природи.

З ростом туризму та подальшим покращенням економіки у Кенії також настає поступова деградація його оточення та самих екосистем, які нібито будуються як основні пам'ятки туристів. Саме будівництво природоохоронних зон і заповідників дикої природи, як засобу збереження екологічного біорізноманіття протирічить сама собі, оскільки передбачає комерційне знищення незайманої території для існування. Вирубка лісів - це надзвичайно негативний вплив, який виникає в процесі будівництва зон дикої природи та різних приміщень, необхідних для туристів, таких як помешкання, кемпінги, дороги для турів на сафарі, садиби, дрова тощо[14]. Це вирубування лісів не лише призводить до втрати місцевої флори, але й спричиняє різку втрату деяких видів тварин, що там проживають. Внаслідок чого виникає ряд ускладнень: без свого природного середовища проживання тварини вимушені потрапляти в навколишні райони, це викликає скупчення та конкуренцію між раніше неконфліктними видами. Такі конфлікти можуть бути спричинені посухою чи іншими природними змінами. Конкуренція за їжу, укриття та воду стає інтенсивною, і результат може бути потенційно серйозним для цілого населення.

Відсутність підготовки екскурсоводів, відсутність етики та рекомендацій для туристів сприяє багатьом негативним впливам екотуризму на довкілля Кенії. За один день у національному парку Масая-Мара могло бути до 200 екскурсоводів, що курсували до 700 туристів у парку. [15] Туристичні путівники, іноді заохочувані хабарем від своїх туристичних пасажирів, часто відхиляються від призначеного маршруту, щоб люди могли ближче оглянути дику природу. Це не тільки шкодить рослинам, які витоптують, що може призвести до дефіциту продовольства для певних видів тварин, який, можливо, може покладатися на них в їжу, але також створює великий стрес для тварини, за якою спостерігають.

Взаємодія між людьми та дикими тваринами у їх природному середовищі може призвести до низки непередбачених та несвідомих ускладнень. Навіть просто присутність людини може відчути більшість тварин і, хоча це не завжди видно, може змінити їх фізіологію та поведінку. Звук кроків, наближення транспортних засобів або погляд людини є новим для більшості тварин у дикій природі, це може спричинити великі зміни в їхніх діях, зазвичай вони намагаються ховатися, або ж починають тікати. У деяких випадках, як, наприклад, з літаками, які часто перевозять туристів для повітряних турів, вторгнення настільки тривожне, що викликає масову паніку тварин внизу, це спричиняє травмуванню, а іноді навіть і загибелі тварин які намагаються втекти. Більш тонкі шуми, спричинені людьми та транспортними засобами, які навіть не здатні почути людським вухом, також можуть спричинити великі порушення деяких сигналів, які використовуються зміями або нічними тваринами для пошуку здобичі, приводячи їх до плутанини або втрати. Більшість негативних впливів туризму на живу природу - це короткочасні зміни у їхній поведінці, але після багаторазового впливу подразників, спричинених людиною, вони можуть стати десенсибілізованими та звиклими до присутності туристів та втратити аспекти їх природної поведінки, що призводить до можливого довгострокового розвитку.

До негативних впливів на природу можна також віднести й звичайну присутність людей у сільській місцевості, в деяких випадках це суттєво сприяє зміні клімату. Наприклад, збільшення транспортних заторів, вихлопи від сафарі-турів та подорожей на повітряній кулі сприяють забрудненню повітря. Заходи щодо належного вивезення відходів часто не встановлюються, а надлишки стічних вод викидаються на пасовища худоби чи річки, внаслідок чого питна вода забруднюється. Хоча екотуризм, безсумнівно, є екологічно чистим підходом до туризму, ним все ж слід керувати, він має бути стійким і мати мінімальний вплив на тварин, екосистеми та навколишнє середовище в цілому.