Матешко Анатолій Миколайович

Анато́лій Микола́йович Мате́шко (нар. 29 вересня 1953, Гостомель, Київська область, Українська РСР) — радянський та український актор, кінорежисер. Член Національної спілки кінематографістів України.

Матешко Анатолій Миколайович
Дата народження 29 вересня 1953(1953-09-29) (68 років)
Місце народження Гостомель, Ірпінська міська рада, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Україна
Професія актор, кінорежисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb ID 0558341
Матешко Анатолій Миколайович у Вікісховищі

З біографії

Народився 29 вересня 1953 року Гостомелі в родині робітника.[1] Брат актриси О. Матешко. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1976). З 1976 р. — актор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Під впливом старшої сестри (Ольга Матешко), після закінчення школи вступив на акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенко-Карого, який закінчив в 1976 році і був направлений на кіностудию ім. О.Довженка.

Анатолій Матешко має значний акторський досвід.

Знявся у стрічках: «Ми переможемо!» (Армандо, Диплом за найкращу чоловічу роль Республіканського кінофестивалю «Молодість», Київ, 1975), «В бій ідуть тільки „старики“» (льотчик), «Як гартувалась сталь» (комсомолець), «Земні та небесні пригоди» (Стас), «Канал» (Ігор), «Запрошення до танцю» (епіз.), «Блакитні блискавки» (Дойников), «Суворе чоловіче життя» (Сорокін, «Ленфільм», Срібна медаль ім. О. П. Довженка), «Син чемпіона» (Клейменов), «Весь світ в очах твоїх» (епіз.), «Швидше за власну тінь» (Петро Корольов, к/с ім. М.Горького), «Петля Оріона» (Тамаркін), «Наталка Полтавка» (Петро), «Танкодром» (Окунєв), «На дворі XX століття», «Єлисейські поля», «Приятель небіжчика», «Завтра буде завтра» (2002, телес. 14 с.) та ін. Поставив фільми: «Зелений вогонь кози», «Чорна яма» (Приз Всесоюзного кінофестивалю в Баку, 1988), «Ха-бі-ас-си!», «Жінка для всіх», «День народження Буржуя» (2000), «День народження Буржуя-2» (2001), «Критичний стан» (2002), «Любителька приватного розшуку Даша Васильєва» (2003, 12 а), «Проти течії» (2004,8 с).

З 1983 по 2012 рік як режисер зняв близько 20 фільмів та серіалів. Найвідоміші глядачу «День народження Буржуя», «Даша Васильєва. Прихильниця приватного розшуку».

У 2014 році вийшов його перший повнометражний фільм, з часів СРСР, дитячий мюзикл «Трубач» (робоча назва «Сурмач»)

Фільмографія
Режисер

Телебачення
Телефільми
  • «Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку: Дантисти теж плачуть», телефільм (Росія, 2003)
  • «Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку: За всіма зайцями», телефільм (Росія, 2003)
  • «Даша Васильєва. Любителька приватного розшуку: Круті спадкоємці», телефільм (Росія, 2003)
  • «Міф про ідеального чоловіка», телефільм (Україна, 2005)
  • «Битва сонечок», телефільм (Україна, 2007)
  • «Місяць-Одеса», телефільм (Росія, 2007)
  • «Геній пустого місця», телефільм (Росія, 2008)
  • «Дот», телефільм (Росія / Україна, 2009)
  • «Двоє», телефільм (Росія, 2010)
  • «Остання справа Казанови», телефільм (Росія, 2011)
  • «Кохаю, бо кохаю», телефільм (Україна, 2012)
  • «Ти будеш моєю», телефільм (Росія, 2013)
  • «Камінний гість», телефільм (Росія, 2013)
  • «Чоловік на годину», телефільм (Україна, 2014)
Телесеріали
  • «День народження Буржуя», мінісеріал (Росія / Україна, 1999)
  • «День народження Буржуя 2», мінісеріал (Росія, 2001)
  • «Критичний стан», серіал (Україна, 2002)
  • «Проти течії», серіал (Росія, 2004)
  • «Подруга особливого призначення», серіал (Україна, 2005)
  • «Дурдом» / «Таємниця старого будинку», мінісеріал (Росія, 2006)
  • «Таксі для Ангела», мінісеріал (Росія, 2007)
  • «Акула», серіал (Україна, 2010)
  • «Бабине літо», серіал (Росія, 2011)
  • «Весна в грудні», серіал, (Україна, 2011)
  • «Нічна зміна», мінісеріал (Росія, 2012)
  • «Генеральська невістка», мінісеріал, (Росія, 2013)
  • Гордієв вузол, мінісеріал (Росія, 2014)
  • Потрійний захист, серіал (Україна / Грузія, 2016-)
  • Невиправні, серіал (Україна, 2017-)
  • Замкнуте коло, серіал (Україна, 2018-)
  • Артист, серіал (Україна, 2019)

Повнометражні фільми

Нагороди
  • Премія Телетріумф в номінації «Режисер телепрограми» (2001)

Сім'я

Перша дружина — економістка Наталія.[2] Друга дружина — акторка Анастасія Матешко.[3]

Сини Артем (1984) та Микола (1999).[2]

Література
  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.101.

Джерела
  1. Матешко Анатолій Миколайович Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  2. Аліна Стрижак. Анатолій Матешко відмовлявся одружуватися з Анастасією Походенко // Газета по-українськи, Вівторок, 26.02.2008.
  3. Анатолій Матешко (біографія) // kino-teatr.ua/uk/

Посилання

Анатолій Матешко на сайті НСКУ

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.