Матильда Даммартенська

Мати́льда (фр. Mathilde; 1202 — січень 1259) — графиня Даммартенська (12141260)[2] і Булонська (12161260), королева Португалії (12481258). Представниця Даммартенського дому. Донька даммартенського графа Рено та булонської графині Іди. Виходила заміж двічі; перший чоловік — французький принц і клермонський граф Філіпп-Юрпель (12181234); другий — португальський інфант Афонсу III1235), який після війни з братом Саншу ІІ став португальським королем. Покинута своїм чоловіком у літньому віці (1253); намагалася повернути його, шукаючи підтримки у Святого Престолу. Померла року в Булонському графстві.

Матильда
Матильда
Портрет Матильди
«Генеалогія королів Португалії», 1530—1534
Королева Португалії
4 січня 1248  1259
Попередник: Менсія де Аро
Наступник: Беатриса Кастильська
Графиня Булонська
1216  1259
Попередник: Іда Булонська
Наступник: Роберт V Оверніський
Графиня Даммартенська
1214  1259
Попередник: Рено Даммартенський
Наступник: Маттей Трійський
 
Народження: 1202(1202)
невідомо
Смерть: 1259(1259)
Булонь, Франція
Поховання: Булонь-сюр-Мер
Релігія: католичка
Рід: Даммартени
Батько: Рено Даммартенський
Мати: Іда Булонська
Шлюб: Філіпп-Юрпель (1218—1234)
Афонсу ІІІ (1235—1259)
Діти: Alberic of Clermontd, Johanna van Clermontd[1] і Roberto de Portugald[1]

 Медіафайли у Вікісховищі

Імена

  • Маго (фр. Mahaut)
  • Мауд (фр. Maud)
  • Матильда де Даммартен, Матильда Даммартенська (фр. Mathilde de Dammartin)
  • Матильда ІІ Булонська (фр. Mathilde II de Boulogne, порт. Matilde II de Bolonha)

Біографія

Матильда народилася у Франції близько 1202 року, в родині даммартенського графа Рено та булонської графині Іди. Вона була єдиною донькою та єдиною спадкоємницею подружжя. 1214 року батько дівчини потрапив у полон в битві при Бувіні, втратив частину Даммартенського графства на користь корони й помер 1227 року у в'язниці. 1216 року померла її мати, залишивши доньці Булонь.

Близько 1218 року французький король Філіпп II Август видав Матильду заміж за свого молодшого сина-байстрюка Філіппа-Юрпеля, графа Клермон-ан-Бовезі[3]. Вона була заручена з ним із дитинства[4] і, ймовірно, виховувалася разом. У першому шлюбі Матильда народила доньку Жанну. 1234 року граф Філіпп помер, залишивши дружину вдовою[5].

1235 року Матильда вийшла заміж вдруге за португальського інфанта Афонсу III, який мешкав у Франції. Напркінці 1245 року він переїхав до Португалії, де переміг у міжусобній війні 12461247 років, й 1248 року став новим португальським королем. У шлюбі з ним Матильда народила двох синів, які померли немовлятами. Під час сходження на престол Афонсу ІІІ відмовився від прав на Булонське графство, залишивши його дружині Матильді. Її правління у Булоні було мирним і позначилося процвітанням краю. Зокрема, графиня фундувала церкву в Камбронн-ле-Клермоні.

1253 року Афонсу ІІІ одружився вдруге із кастильською інфантою Беатрисою, позашлюбною донькою кастильського короля Альфонсо X[6]. Літня Матильда залишалася його законною дружиною, хоча вже не могла дати чоловікові спадкоємця. Вона поскаржилася на двоєженця до Святого Престолу, який підтримав її, але не зміг змінити волі португальського короля[6].

У січні 1259 року Матильда померла на самоті у Булонському графстві. Останнє перейшло Роберту, Оверніському графу. Даммартенське графство стало власністю Маттея Трійського.

Сім'я

Матильда і Філіпп (скульптури ХІІІ ст. з Шартрського собору)
  • Батько: Рено (бл. 1165—1227) — граф Даммартенський
  • Матір: Іда (бл. 1160—1216) — графиня Булонська.
  • 1-й чоловік: Філіпп-Юрпель (1201—1234) — граф Клермон-ан-Бовезі
  • Діти:
    • Жанна (1219—1252) ∞ Гоше Шатільйонський, спадкоємець Неверського графства.
    • Альдерік (1222—1284) у тогочасних джерелах не згадується. Зазначений у праці Жана-Франсуа Дре-дьє-Радьє XVIII століття як граф Клермон-ан-Бовезі, що відмовився від титулів на користь сестри і виїхав до Англії.
  • 2-й чоловік: Афонсу III (1210—1279) — король Португалії (1248—1279).
  • Діти:
    • Роберт (1239) — помер немовлям.
    • NN (1240) — помер немовлям.

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Delisle, 1856, с. 402.
  3. Wood, 1966, с. 9.
  4. Teulet, Bd. 1, Nr. 613, S. 226f.
  5. Wood, 1966, с. 37.
  6. Livermore, 1947, с. 136.

Джерела

  • Delisle, Léopold. Catalogue des actes de Philippe-Auguste. Paris, 1856.
  • Teulet, Alexandre. Layettes du Trésor des Chartes, 1-2. Paris, 1863–1866.
  • Charles T. Wood. The French Apanages and the Capetian Monarchy: 1224-1328, Harvard University Press, 1966.
  • Malcolm Barber. The Two Cities: Medieval Europe 1050–1320. Routledge, 1992.
  • Livermore H.V. A History of Portugal. Cambridge University Press, 1947.
  • Ramos, R.; Monteiro, N. G.; Sousa, B. V. História de Portugal. Portugal: Esfera dos Livros, 2009.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матильда Даммартенська

  • Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.