Маттіас II фон дер Реке

Ма́ттіас фон дер Ре́ке (нім. Matthias von der Recke; 1565(1565)1638) — курляндський державний діяч, старший радник. Ландгофмейстер Курляндії (1617 — 1638). Представник німецького шляхетного роду Реке. Син добленського комтура Маттіаса фон дер Реке і Софії фон Фіркс. Після смерті батька став володарем Ноєнбурга. Відзначився у битві під Кірхгольмом (1605), в якій ледь не полонив шведського короля Карла IX, захопивши його шолом і меч[1]. У латиській фольклорній традиції постає як відважний, але дуже жорстокий лицар, що служить самому чорту.

Маттіас фон дер Реке
Ландгофмейстер Курляндії
1617  1638
 
Народження: 1565
Смерть: 1638
Національність: німець
Підданство: Курляндія і Семигалія
Релігія: лютеранин
Рід: Реке
Батько: Matthias von der Recked

Імена

  • Ма́ттіас фон дер Ре́ке, або Ма́ттіяс фон дер Ре́ке (нім. Matthias von der Recke) — також Маттіяс, або Матвій.
  • Ма́ттіас фон дер Ре́к (нім. Matthias von der Reck) — у тогочасних документах.
  • Ма́ттіас ІІ фон дер Ре́ке (нім. Matthias ІІ. von der Recke) — у генеалогічних довідниках, на противагу батькові Маттіасу І фон дер Реке.
  • Ма́ттіас ІІІ фон дер Ре́ке (нім. Matthias ІІІ. von der Recke)[2]

Біографія

  • 1592 року Маттіас розпочав будівництво лютеранської церкви у Ноєнбурзі, однієї із перших у Курляндському герцогстві[3].
  • Маттіас брав участь польсько-шведській війні 16001611 років на боці Речі Посполитої. Він перебував у війську курляндського герцога Фрідріха й командував загоном із 10 залежних лицарів-кіннотників із Ноєнбурга[4].
  • 27 вересня 1605 року Маттіас відзначився у великій битві при Кірхгольмі. Під час атаки курляндців він зійшовся у рукопашному бою із самим шведським королем Карлом IX. Король ледь не потрапив до полону, але вислизнув завдяки допомозі ліфляндського барона Генріха Фреде[4][3]. У руках Маттіаса лишилися тільки королівські шолом і меч. Ці трофеї зберігалися у родинному Нойєнбурзькому замку[4] до Першої світової війни[3].
  • Після Кірхгольмської битви Маттіас привіз до Нойєнбурга близько 300 шведських полонених, які працювали як раби на будівництві у замку і маєтностях Реке. Про це нагадує так звана Шведська стіна, зведена полоненими довкола свого табору просто неба. За легендою, тих шведів, що вціліли на виснажливих роботах, Маттіас наказав заперти у сараї і спалити. Коли 1625 року шведська армія захопила Ноєнбурзький замок під час нової польсько-шведської війни, вона помстилася за своїх побратимів, дощенту зруйнувавши Нойєнбург.
  • За мужність під Кірхгольмом Маттіас отримав від ольського короля маєток в Кабілі.
  • 17 жовтня 1620 року внесений до матрикулу курляндського лицарства першим номером І класу, з титулом фрайгера[5].

Оцінки

  • У латиській фольклорній традиції Маттіас закарбувався як інфернальний персонаж: йому приписували вміння ходити по воді, яке він отримав від диявола і за що мусив віддавати тому душі своїх солдат. За легендою, барон влаштував табір для 300 шведських полонених, які працювали у його замку, а потім власноруч зігнав їх у дерев'яний сарай, підпалив його і грівся, жартуючи «Чуєте, як пищать мої мишенята?»[3]. Поблизу замку, на місці старого семигальського городища, Маттіас встановив шибениці для застрашування селян[3].

Примітки

  1. From Duke Gotthard till Duke James // Латвійський державний історичний архів.
  2. Geschichte der Herren von der Recke... 1878, S. 288.
  3. Ноєнбурзький замок
  4. Geschichte der Herren von der Recke... 1878, S. 290—291.
  5. Matrikel der Kurländischen Ritterschaft] // Klingspor, C. Baltisches Wappenbuch. Stockholm, 1882, S. 48.

Бібліографія

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.