Битва під Кірхгольмом

Дата:	17 (27) вересня 1605
Місце:	Кірхгольм, Лівонія (Саласпілс, Латвія)
Результат:	перемога Речі Посполитої

Битва під Кірхгольмом
	Польсько-шведська війна (1600—1611)
	Битва під Кірхгольмом (Пітер Снаєрс, 1630); Битва під Кірхгольмом (Пітер Снаєрс, 1630)
Дата:	17 (27) вересня 1605
Місце:	Кірхгольм, Лівонія (Саласпілс, Латвія)
Результат:	перемога Речі Посполитої
Сторони
Швеція	Річ Посполита
Командувачі
Карл IX	Ян-Кароль Ходкевич
Військові сили
8268 піхоти[1]; 2500 кавалерії[1]; 11 гармат	1000 піхоти; 2600 кавалерії; (крилатих гусарів); 4-7 гармат
Втрати
~ 5 000	~ 100 вбитих ; ~ 200 поранених

Би́тва під Кірхго́льмом (нім. Schlacht bei Kirchholm; пол. Bitwa pod Kircholmem; швед. Slaget vid Kirkholm) — битва, що відбулася 17 (27) вересня 1605 року біля Кірхгольма в Лівонії (сучасний Саласпілс, Латвія) між Швецію та Річчю Посполитою. Шведськими військами командував шведський король Карл IX, а силами Речі Посполитої — великий литовський гетьман Ян-Кароль Ходкевич. Закінчилася перемогою польсько-литовського війська. Одна з найбільших битв польсько-шведської війни 1600—1611 років. Запам'яталася як один з найбільших тріумфів кавалерії Речі Посполитої.

Передумови

Гетьман Ян Кароль Ходкевич зібрав своє військо під Дерптом, вранці 25 вересня вивів їх маршем на Ригу, де була шведська облога, розпочата 23 вересня 1605 року. Дводенний 80-кілометровий марш закінчився ввечері 26 вересня неподалік від Кірхгольмом.

Шведський король Карл IX Ваза, дізнавшись про підхід польсько-литовського війська, вивів в ніч на 27 вересня майже все військо назустріч Яну Каролю Ходкевичу, залишивши під Ригою невеликі сили для підтримки облоги.

Учасники

Швеція

Карл ІХ

Шведське військо нараховувало 10868 вояків[1].

У піхоті нараховувалося 8268 воків. До неї входили 400 німецьких солдатів князя Люнебурзького, батальйон гвардії числом у 394 шведів (драбантів і палацових охоронців), шведський полк з 1872 солдат під командуванням Андерса Стюарта, шведсько-німецький полк Йозефа Мікаельсона у 534 чоловік, змішаний полк Андерса Леннартссона у 1402 вояки, до якого окрім шведи входили шотландці, німці, поляки і угорці; полк графа Йоахіма фон Мансфельда числом 725 солдат, шведські полки Єспера Андерсона і Ганса Рехенберга по 1590 і 951 вояків відповідно; а також 2 хорогви фінської піхоти у 500 вояків[1].

Шведські кіннота складалася з 2500 вояків, переважно шведів, фінів та лівонських німців. Вона поділялася на 3 полки. Королівський полк, яким командував Карл ІХ, нараховував 1055 кавалеристів із Західної Готії, Смоланду й Парнави. Полк Андерса Леннартссона мав 1035 вершників — лівонців, шведів і фінів. Найменшим був кінний полк графа Мансфельда — він складався лише з 410 шведських вояків з Уппланду, Вестманланду, Східої Готії, Смоланду і Седерманланду[1].

Таблиця шведських сил[1]

Рід	Полк	Корогви	Походження	23/23.IX	27/17.IX (поправки)	27/17.IX
Кіннота	короля	Hoffanan Gwardia	шведи	226	226	226
Кіннота	короля	Sigge Arfwedsonn	шведи (Західна Готія)	128	128 (125)	125
Кіннота	короля	Erich Börgilsonn	шведи (Західна Готія)	173	143	143
Кіннота	короля	Nils Olofsonn (Drake)	шведи (Західна Готія)	113	112 (110)	110
Кіннота	короля	Elaes Knutzsonn	шведи (Західна Готія)	114	114	114
Кіннота	короля	Johan Abel	шведи (Смоланд)	241	141 (122)	122
Кіннота	короля	Arfwed Pedersonn	шведи (Смоланд)	147	147 (141)	141
Кіннота	короля	Fabian von Pilen (Hendrik Rebinder)	лівонці (Парнава)	77	74	74
Разом:				1219	1085	1055
Кіннота	Anders Lennartsson	Anders Linderson (тілоохоронці)	лівонці	-	130	130
Кіннота	Anders Lennartsson	Reincholdt Engdis (легка кіннота Rennfahne)	лівонці	148	124	124
Кіннота	Anders Lennartsson	Gert Lyf	лівонці (Лоде)	59	66	66
Кіннота	Anders Lennartsson	Engelbert Tysenhaus	лівонці (Дорпат)	85	85	85
Кіннота	Anders Lennartsson	Jörgen Reydner	-	73	-	-
Кіннота	Anders Lennartsson	Peder Schwensons	шведи	98	98	98
Кіннота	Anders Lennartsson	Jöns Pedersonn	фіни	180	180	180
Кіннота	Anders Lennartsson	Sigfrid Hindersonn	фіни	126	126	126
Кіннота	Anders Lennartsson	Claes Erichsonn	фіни	126	126	126
Кіннота	Anders Lennartsson	Lindwed Claesonn	фіни	100	100	100
Разом:				995	1035	1035
Кіннота	графа Мансфельда	Hans Olofsonn	шведи (Уппланд-Вестманланд)	137	137 (125)	125
Кіннота	графа Мансфельда	Swen Some	шведи (Східна Готія)	122	122 (110)	110
Кіннота	графа Мансфельда	Nils Erichsonn	шведи (Смоланд)	120	120 (100)	100
Кіннота	графа Мансфельда	Bastian Bonat	шведи (Седерманланд)	108	198 (75)	75
Разом:				487	577	410
Кіннота разом:				2701	2697 (2500)	2500
Піхота	князя Люнебурзького		німці	400	400	400
Піхота	батальйон гвардії	драбанти	шведи	150	150	150
Піхота	батальйон гвардії	палацова охорона	шведи	244	244	244
Разом:				394	394	394
Піхота	Anders Stuart	Jöran Pedersonn (Peder Jöranson)	шведи (Вестманланд)	238	238	238
Піхота	Anders Stuart	Erich Larsonn	шведи (Єстрікланд)	243	243	243
Піхота	Anders Stuart	Biörn Tordsonn	шведи (Західна Готія)	150	150	150
Піхота	Anders Stuart	David Lintze	шведи (Західна Готія)	130	130	130
Піхота	Anders Stuart	Peder Erichsonn	шведи (Західна Готія)	257	257	257
Піхота	Anders Stuart	Benckt Arfwedsonn	шведи (Західна Готія)	215	215	215
Піхота	Anders Stuart	Peder Staffansonn	шведи (Даларна)	178	178	178
Піхота	Anders Stuart	Peder Hansonn	шведи (Смоланд)	127	127	127
Піхота	Anders Stuart	Nils Pedersonn	шведи (Смоланд)	200	200	200
Піхота	Anders Stuart	Joen Olofsonn	шведи	167	134	134
Разом:				1905	1872	1872
Піхота	Josef Mikaelsson	Peder Olofsonn	шведи	142	142	142
Піхота	Josef Mikaelsson	Oloff Ingemaesonn	шведи	124	124 (117)	117
Піхота	Josef Mikaelsson	Simon Pedersonn	шведи (Західна Готія)	133	124 (124)	124
Піхота	Josef Mikaelsson	Jöns Larsonn	шведи (Західна Готія)	82	72 (73)	73
Піхота	Josef Mikaelsson	Hans Häfwich	німці	78	78	78
Разом:				559	540 (534)	534
Піхота	Anders Lennartsson	Hopman Forbus	шотландці	186	186	186
Піхота	Anders Lennartsson	Hans Schel	німці	135	135 (115)	115
Піхота	Anders Lennartsson	Simon Simansonn	німці	186	186	186
Піхота	Anders Lennartsson	Winsens (Hopman) Norman	німці	150	150	150
Піхота	Anders Lennartsson	Jacob Friedthen	німці	127	127 (113)	113
Піхота	Anders Lennartsson	Påfwel Stiliken	поляки	106	194 (97)	97
Піхота	Anders Lennartsson	Tideman Skrowe	поляки	86	81	81
Піхота	Anders Lennartsson	Erwat Michael (Horvath)	угорці	113	113	113
Піхота	Anders Lennartsson	Erich Benchtsonn	-	161	161	161
Піхота	Anders Lennartsson	Peder Torstensonn	-	200	200	200
Піхота	Anders Lennartsson	Peder Torstensonn	шведи (Вестманланд)	125	125	-
Разом:				1575	1658 (1527)	1402
Піхота	графа Мансфельда	-	-	1000	1000	725
Піхота	Jesper Anderson	Jacob Thomsonn	шведи (Даларна)	285	263 (230)	230
Піхота	Jesper Anderson	Peder Nilsonn	шведи (Бергслаген)	262	261 (223)	223
Піхота	Jesper Anderson	Jöran (Göran) Hindersonn	шведи (Бергслаген)	133	133 (119)	119
Піхота	Jesper Anderson	Lars (Lasse) Hansonn	шведи (Бергслаген)	136	136 (100)	100
Піхота	Jesper Anderson	Michel Matzsonn	шведи (Вестманланд)	187	187 (175)	175
Піхота	Jesper Anderson	Joen Morthensonn	шведи (Вестманланд)	133	133	133
Піхота	Jesper Anderson	Peder Monsonn (Månsson)	шведи (Східна Готія)	260	260	260
Піхота	Jesper Anderson	Toris (Tyris) Pedersonn	шведи (Східна Готія)	217	217	217
Піхота	Jesper Anderson	Anders Jonsonn	шведи (Даларна)	133	133	133
Разом:				1746	1723	1590
Піхота	Hans Rechenberger	Olaff Pedersonn	шведи (Норрботтен)	363	369 (328)	328
Піхота	Hans Rechenberger	Peder Joensonn	шведи (Інгрія)	303	303 (244)	244
Піхота	Hans Rechenberger	Karl Axelsonn	шведи (Гельсінгланд)	315	312 (289)	229
Піхота	Hans Rechenberger	Nils Biörsonn	шведи (Медельпад)	191	192 (172, 150)	150
Разом:				1172	1176 (1033, 1011)	951
2 хорогви фінської піхоти				-	500	500
Піхота разом:				8751	9263 (8983, 8961)	8268
Військо разом:				11451	11960 (11680, 11658)	10868

Річ Посполита

Ян Ходкевич

польний гетьман литовський Ян-Кароль Ходкевич
700 гусарів і волонтерів литовського ротмістра Яна-Петра Сапєги.
300 курляндських рейтарів курляндського герцога Фрідріха Кеттлера.
300 гусарів сіверського поручника Вінцентія Війни.
900 гусарів Томаша Домброви.
200 гусарів і 600 вояків (волонтери і 2 татарські хорогви) литовського ротмістра Федора Ляцького.

Таблиця литовських сил[2].

Ordre de bataille Eryka Dahlberga	Rysunek Józefa Naronowicza-Narońskiego	Carolomachi, quafelix victoria	Equitis Lituani Debello Livonico perdeccennium gesto	Sława losuszczęśliwego w Inflantach Erasmusa Rzetowskiego	Pamiątka albo Kolumny niesmiertelnosci Szymona Ślaskiego
Coßaker Boghdan Ibrahim (3 хоругви)	Богдан (1 хоругва) Абрам (1 хоругва)	Богдан 100 Абрам 100 Velites		Богдан (100 коней) Абрагім (100 коней) Ferentari
Dobrowa (2 хорогви)	Dąbrowa (2 хорогви)	Dambrowa 200	Thomas Dąbrowa cum cc. equitibus lanceatis	Dąbrowa (200 коней)	Dąbrowa
Wils Kowie (5 прапорців)		Wilkowski 130		Wilkowski (130 людей)	Wilczkowski
Kroliewo Rÿttars (2 хорогви)	Lacki	Lacki 200	Ex equitibus cc. Theodori Lacki	Teodor Lacki (200 коней)	Lacki, porucznicy Sołomski i Repecki
Elof Saken (5 прапорців)		Gansiewski 200 Dzikowski 150	Ludocicus Gąsiewski	Gosiewski (200 людей) Dzikowski (150 людей)	Gąsiewski Dzikowski
Mathias von der Reck Churlender (2 корнети)	Książę kurlandzki (3 корнети)	Dux Curla[n]d[iae] equ[ites] 300 Reccius Curonibus	Ducis Curalndaie ccc. equites Germani praefecto Mathia Rekio	Książę kurlandzki (300 коней)	Książę kurlandzki
Kroliew Masquetars (2 прапорці)		praefecto Ressa 400		Piechota hetmana (400 людей)	Ross
Kroliewo Rÿtt[ars] (3 хорогви = 1+2)	W. Woyna (2 хорогви)		Tria Ducis ipsius vexilla equitum hastatotu praefectoVincentio Woyna	3 chorągwie hetmana (300 коней)	W. Woyna
Niewa Rofskj (3 прапорці)		Niewiarowski 60		Niewiarowski (160 людей)	Niewiarowski
Niewa Rofskj (1 хорогва)	Niewiarowski	Nieviarovius 100	Felicis Niewiarowski centum lanceati		Niewiarowski, porucznik Jan Czudowski
Mplozkj (3 хорогви)	Aleksander Chodkiewicz	Alexa[ndri] Chodkiewicz Pal[atinus] Troc[ensis] 150 prae[fecto] Mlodzky	Alexa[n]dri Chodkiewicz Palatini Trocensis, equites cc, praefecto Andrea Młocki	Wojewoda trocki (150 коней)	Alex. Chodkiewicz, porucznik Młodzki
Coßaker Sakariaz (3 хорогви)	Sakin Mustafa (1 chorągiew)	Sakin 100 Mustafa 50 Velites		Salim (100 коней) Mustafa (100 коней) Ferentarij
Gerard Fitinghoh (2 корнети)	Fiting	Wittingus 100	Gotardus a Vittingk	Filink (100 коней)
Wolter von Pletenberg (3 корнети)	Plettenberg	Pletebergius equites Livones 50	Valterus Platenberg	Pletenberg (50 коней)
		Walen Rigae 50		Wal (60 коней)
Cosakofskj (1 хорогва)	Kosakowski husarze		Franciscus Kossokowski ceturio equitum hastatorum	Kosakowski (100 коней)	Kosakowski
	Kozm
Laskj(2 хорогви)	Lacki (2), patrz wyżej
	Giedrójć	Giedroyc 100	Marcianus Giedroyc, hastatorum equitum centuriones	Giedroyć (100 коней)	Giedroyć
Burukofskj (2 хорогви)	Borowski	Borkowius	Boruchowski, hastatorum equitum centuriones	Doruchowski (100 коней)
Saphia (2 хорогви)	Sapieha	Ioan[nis] Sapieha]200	Joannis Sapiae ce[n]tum equites hastati	Sapieha (100 коней)	Sapieha
		Pilta[en]si[um] Euhold[us] pref[ectus]	Sakcius Piltensiumequitum praefectus(Piltensium Nobilium centuria)
Williamofskj (2 хорогви)	Wielamowski	Wielamowski 100	Marci Wielamowski	Wilamowski (100 коней)	Wielamowski
Mahomet Tatarz (2 хорогви)	Machowski (2 хорогви)	Acmetes 100	Machmec Scythiae, hastatorum equitum centuriones	Achmet (100 коней)
Zacharias Tatars (2 хорогви)	Zachariasz (1 хорогва)	Zacharias lanceatos 100	Zacharias Scythiae, hastatorum equitum centuriones	Zachariasz (100 коней)
Voluntarij (4 хорогви)	Voluntarij (2 хорогви)	Voluntarijs praefectus Komorowski (m. in. Kiszka 16, Talwosz 20 i Białozor 6)	voluntarij	Wolontariusze (m. in. Kiszka 16, Talwosz 20 i Białozor 6)

Хід битви

Схема битви

Ян Кароль Ходкевич, маючи менші сили, спробував ввести в оману супротивника, почав з атаки кавалерії під командуванням Дуброви на шведський лівий фланг, з подальшим удаванням відступом. Шведи вирішили, що противник почав відступати і спрямували в навздогін свою кавалерію. Піхота Речі Посполитої відкрила вогонь, завдавши шведам значних втрат, після чого гусари швидко перегрупувалися і кинулися на шведські бойові порядки. Шведські мушкетери змогли зробити один постріл, після чого приблизно 300 гусарів з роти Вінцента Війни вклинилися в центр бойових порядків шведської піхоти та скували основні сили.

У цей час гусари Дуброви перейшли в контратаку, відкинувши кавалерію Карла ІХ Вази за фланг власної піхоти, частина королівської кавалерії тікала, навздогін за нею кинулися легкоозброєні кавалеристи. Ліве крило шведів було розгромлено, на правому крилі гусари Яна Петра Сапєги вступили в бій. Карл ІХ кинув на праве крило всі резерви, включно з рейтарами, це був критичний момент. Ходкевич зрозумів, що у шведів не залишилося свіжих військ, і направив в бій хоругви Ляцького, який виконав обхідний маневр і розгромив королівських рейтарів. Потім кавалерія Ляцького обрушилася на шведську й німецьку піхоту — долю битви було вирішено, хоча шведи й німці билися стійко, вмираючи зі зброєю в руках, але тих, хто вдавався до втечі, наздоганяла легка кавалерія.

Наслідки

Після поразки шведський король був змушений залишити облогу Риги, відмовитися від контролю над Лівонією. Перемир'я було підписано в кінці 1611 році, але 1617 року війна спалахнула знову.

Примітки

Balcerek, М. Ordre de Bataille armii walczących pod Kircholmem dnia 27 września 1605 r. 2013. (на основі: Riksarkivet, Kammararkivet, Strödda militiehandlingar före1631, vol. 7, Summarisk uppgift över det krigsfolk, som följde konungen i fält, Ryga 13 IX 1605 r.; Krigsarkivet, Militieräkenskaper, 1605/1 Styrkeuppgifter från slaget vid Kirkholm, Så starck hafwerhwar Knektefenich för sig warit wirdt Kerkeholmen, bådhe för slaget och efter slaget).
Balcerek, М. Ordre de Bataille armii walczących pod Kircholmem dnia 27 września 1605 r. 2013. (на основі: Krigsarhivet, Ordre de Bataille, Erik Dahlbergs Ordre de Bataille 1600-1679, k. 44; E. Rzetowski, Sława Losu Szczesliwego w Inflanciech, Wilno 1605; Carolomachia,qua felix victoria…, Wilno 1606; Equitis Lituani de bello Livonico per Decennium gesto, Vilnae 1610; S. Ślaski,Pamiątka albo Kolumny nieśmiertelności, [b. m. w.]; Hniłko, 1934, T. 7, s. 126—133).

Бібліографія

Монографії

Barkman, B. Kungl. Svea Livgardes historia. Stockholm, 1938-1939, Bd. 2: 1560-1611.
Górski, K. Historia piechoty polskiej. Kraków, 1893 (Poznań, 2003).
Górski, K. Historia jazdy polskiej. Kraków, 1894 (Poznań, 2004).
Hupert, W. Historia wojenna polskaw zarysie. Lwów, 1919.
Korzon, T. Dzieje wojen i wojskowości polskiej. Lwów, 1912, T. 2 (Poznań, 2003).
Kudelka, F. Bitwa pod Kircholmem. Warszawa, 1921.
Kukiel, M. Zarys historii wojskowości w Polsce. Kraków, 1929.
Majewski, W. Kampania 1605 r. // Polskie tradycje wojskowe. Warszawa, 1990, T. 1, s. 232—239.
Mankell, J. Uppgifter rörande svenska krigsmagtens styrka.... Stockholm, 1865.
Naruszewicz,A. Historya Jana Karola Chodkiewicza, wojewody Wilenskiego, hetmana wielkiego W.X.L. Warszawa 1781, T. 1.
Nowak, T. Polska sztuka wojenna w czasach Odrodzenia. Warszawa, 1955.
Petri, G. Kungl. Förstalivgrenadjärregementets historia. Stockholm, 1926.
Ratajczak, L. Historia wojskowości. Warszawa, 1980.
Svenska slagfäld. red. L. Ericson. Stockholm, 2003.
Tranér, G. Kungl. Carl IXs Krig i Livland år 1602—1605. Stockholm, 1876.
Wisner, H. Kircholm 1605. Warszawa, 1987.
Сікора, Р. З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012.

Статті

Antanavičius, D. Znane i nieznane źródłado kampanii kircholmskiej w 1605 roku // Wojny północne w XVI—XVII wieku. W czterechsetlecie bitwy pod Kircholmem. Toruń, 2007, s. 23—41.
Balcerek, M. Wkład księstwa Kurlandii i Semigalii oraz powiatu piltyńskiego w bitwę pod Kircholmem w 1605 roku // Przegląd historyczno-wojskowy. Warszawa, 2009, № 2, s. 5—22.
Balcerek, M. Liczebność, skład i szyk wojska hetmana litewskiego Jana Karola Chodkiewicza w bitwie podKircholmem na ordre de bataille Erika Dahlberga // Zapiski Historyczne. Toruń, 2009, T. 74, zeszyt 3, s. 7—23.
Balcerek, М. Liczebność, skład i szyk obydwu walczących stron w bitwie pod Kircholmem // Kircholm 1605. Zeszyty Historyczne. pod red. J. Hryniewicza, Rīga, 2010, s. 17—44.
- Balcerek, М. Ordre de Bataille armii walczących pod Kircholmem dnia 27 września 1605 r. 2013.
Herbst, S. Kampania kircholmska 1605 r. // Zarys dziejów wojskowości polskiej do roku 1864. pod red. J. Sikorskiego. Warszawa, 1965, T. 1, s. 420—425.
Hniłko, A. Plan bitwy pod Kircholmem Józefa Naronowicza-Narońskiego z r. 1659 // Przegląd Historyczno-Wojskowy. Warszawa, 1934, T. 7, s. 126—133.
Kudelka, F. Bitwa pod Kircholmem // Ateneum. Warszawa, 1883, T. 3, s. 478—512.
Rawski, W. Kircholm 1605. Refleksje w 400-lecie bitwy // Przegląd Historyczno—Wojskowy. Warszawa, 2005, T. 6, № 3, s. 145—172.
Teodorczyk, J.; Żygulski jun., Z. Dwugłos o bitwie pod Kircholmem. Historia i ikonografia // Rocznik Historii Sztuki. Warszawa, 1999, T. 24, s. 97—130.
Teodorczyk, J. Tajemnice zwycięstwa, czyli bitwa pod Kircholmem w ikonografii z XVIII w. // Muzealnictwo Wojskowe. Warszawa, 2005, T. 8, s. 373—402.
Wisner, H. Bitwa kircholmska – pytania iwątpliwości // Wojny północne w XVI—XVII wieku. W czterechsetlecie bitwy pod Kircholmem. Toruń, 2007, s. 15—22.

Довідники

Kircholm // Mała encyklopedia wojskowa. Warszawa, 1970, T. 2.
Laskowki, O. Kircholm // Encyklopedia Wojskowa. Warszawa 1934, T. 4, s. 236—241.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Кірхгольмом

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Balcerek2013-1] Balcerek, М. Ordre de Bataille armii walczących pod Kircholmem dnia 27 września 1605 r. 2013. (на основі: Riksarkivet, Kammararkivet, Strödda militiehandlingar före1631, vol. 7, Summarisk uppgift över det krigsfolk, som följde konungen i fält, Ryga 13 IX 1605 r.; Krigsarkivet, Militieräkenskaper, 1605/1 Styrkeuppgifter från slaget vid Kirkholm, Så starck hafwerhwar Knektefenich för sig warit wirdt Kerkeholmen, bådhe för slaget och efter slaget).

[Balcerek2013-1-2] Balcerek, М. Ordre de Bataille armii walczących pod Kircholmem dnia 27 września 1605 r. 2013. (на основі: Krigsarhivet, Ordre de Bataille, Erik Dahlbergs Ordre de Bataille 1600-1679, k. 44; E. Rzetowski, Sława Losu Szczesliwego w Inflanciech, Wilno 1605; Carolomachia,qua felix victoria…, Wilno 1606; Equitis Lituani de bello Livonico per Decennium gesto, Vilnae 1610; S. Ślaski,Pamiątka albo Kolumny nieśmiertelności, [b. m. w.]; Hniłko, 1934, T. 7, s. 126—133).