Мат Діларам

Мат Діларам — середньовічна мансуба (позиція шахового етюду) невідомого автора з манускрипту 1140 року з бібліотеки турецького султана Абдул-Гаміда[1], що зберігається у Стамбульському музеї[2][3], у якій мат досягається через жертву двох тур. У низці видань авторство приписується видатному арабському майстру шатранджа ас-Сулі[4].

«Мат Діларам»
abcdefgh
8
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Білі починають і виграють

Своєю назвою пов'язана з романтичною історією, що вперше описується у шаховому рукописі (1503) перського поета Фірдоусі ат-Тахітала.

За легендою, Діларам (з перської — «спокійне сердце») була улюбленою дружиною арабського візира, пристрасного любителя гри в шатрандж (гра-попередник шахів). Одного разу візир, піддавшись азарту, програв сильнішому супернику усе, що в нього було. Останньою ставкою він зробив Діларам. Однак і ця партія складалася для нього неблагополучно, і скоро становище стало зовсім безнадійним. Ще декілька ходів — і він мав програти в шахи дружину. Однак Діларам весь цей час стежила за грою і в самий критичний момент вигукнула: «Пожертвуй обидві тури (арабською — „рухи“) але не віддавай Діларам!». Візир подивився на шахову дошку і раптом, немов прозрівши, побачив витончену комбінацію, за допомогою якої і виграв партію:

1. Лh8+ Крxh8
2. Аf5+ Крg8
3. Лh8+ Крxh8
4. g7+ Крg8
5. Кh6#

Примітка: На полі h3 — альфіль (А). Альфіль (перс. فیل‎ — слон) — попередник слона, міг рухатись лише через одне поле по діагоналі і, як кінь, стрибати через інші фігури.

У середньовічній Європі «мат Діларам» став прообразом близько 200 «задач на парі» (нім. Wettspiele) — шахових задач, які пропонувалось вирішувати на ставку; різновид азартної гри в шахи у XIV—XV ст.[5].

Див. також

Примітки
  1. Авербах, 1967, с. 11.
  2. Бондаренко Ф. С. Становление шахматного этюда. — К. : Здоров'я, 1980. — С. 13—14.
  3. Эйвазова З. Королевы шахматной композиции. — Баку : Азернешр, 1986. — С. 12—13.
  4. Шахматы: Энциклопедический словарь, 1990, с. 113.
  5. Шахматы: энциклопедический словарь, 1990, с. 123.

Джерела
  • Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 621 с. — ISBN ISBN 5-85270-005-3.
  • Авербах Ю.Л. В поисках истины (Записки гроссмейстера). — М. : Физкультура и спорт, 1967. — 80 с.
  • H. J. R. Murray. A History of Chess. — Reprint of the classic Oxford Edition. — Northampton, Massachusetts : Benjamin Press. — ISBN 0-936317-01-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.