Махов Микола Федорович

Микола Федорович Махов (3 березня 1921—18 жовтня 1943) — гвардії сержант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).

Махов Микола Федорович
Народження 3 березня 1921(1921-03-03)
Каргапольє, Шадринський повітd, Єкатеринбузькая губерніяd, РСФРР
Смерть 18 жовтня 1943(1943-10-18) (22 роки)
Жиличі, Маложинська сільська рада, Брагінський район, Поліська область, Білоруська РСР, СРСР
Поховання Брагінський район
Країна  СРСР
Звання сержант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Життєпис
Пам'ятник в с. Жиличі

Микола Федорович Махов народився 3 березня 1921 року в селищі Каргапольє Каргапольської волості Шадринського повіту Єкатеринбурзькій губернії (нині — Курганська область) у селянській родині.

Закінчив Каргапольську початкову школу і Вороновську ШКМ, продовжив навчання в Мехонській дев'ятирічній школі. 1936 року вступив у Чашинський молочно-технологічний технікум.

1939 року, після закінчення технікуму, Микола Федорович отримав направлення на роботу технологом-маслоробом на Сорокинський маслозавод Омського маслопрому (нині — Сорокинський район Тюменська область).

З 1942 року член ВЛКСМ.

15 серпня 1942 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію Каргапольським РВК Челябінської області. З травня 1943 року — на фронтах Другої світової війни, командував стрілецьким відділення 9-ї стрілецької роти 237-го гвардійського стрілецького полку 76-ї гвардійської стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час визволення Чернігівської області Української РСР[1].

21 вересня 1943 року взвод Махова обійшов з півночі Чернігів і атакував супротивника рубежі в районі дороги на Гомель. У тому бою Махов особисто знищив 4 німецьких солдатів. Противник зробив кілька контратак, але всі вони успішно відбиті. У ніч з 27 на 28 вересня 1943 року відділення Махова переправилось через Дніпро в районі села Миси Ріпкинського району та взяло активну участь у боях за захоплення і утримання плацдарму на його західному березі.

18 жовтня 1943 року під час бою за розширення плацдарму Махов був оточений ворожими солдатами і був змушений битися врукопаш. Йому вдалося вбити трьох німецьких солдатів, але в тому бою загинув і він сам. Похований за 300 м на південний схід від села Жиличі Брагінського району Гомельської області Білоруської РСР. Перепохований у селищі Брагін Гомельської області Білорусі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року «за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі» гвардії сержант Микола Махов посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також посмертно нагороджений орденом Леніна[2][3][4][5][6].

Пам'ять
  • В честь Махова названа вулиця в його рідному селищі Каргапольє.
  • 8 травня 1965 року постановою Ради Міністрів РРФСР Каргапольській середній школі присвоєно ім'я Героя Радянського Союзу Махова Миколи Федоровича.
  • Ім'я Героя присвоєно середній школі в селищі Брагін.

Примітки
  1. Махов, Николай Фёдорович. Сайт «Герои страны».
  2. Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» № 15041610.
  3. Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» № 19984945.
  4. Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» № 27987177.
  5. Архівний реквізит на сайті «Подвиг народа» № 27987434.
  6. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.

Література
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Юные герои Витебщины. Минск, 1980.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.