Мацує-Мару

Мацує-Мару (Matsue Maru) – судно, яке під час Другої Світової війни прийняло участь у операціях японських збройних сил на Соломонових островах.

Історія
Японія
Назва:
  • Шоєй-Мару
  • Мацує-Мару (Matsue Maru)
Власник:
  • Matsuoka Kisen
  • Імперський флот Японії
Будівник: Tama Zosensho
Будівельний номер: 234
Закладений: 25 серпня 1937
Спуск на воду: 24 грудня 1937
Завершений: 26 лютого 1938
Доля: 12 травня 1942 потоплене поблизу Нової Ірландії
Основні характеристики
Тип:
  • вантажне
  • переобладнане ремонтне
Тоннаж: 5644 GRT
Довжина: 122,7 м
Ширина: 16,6 м
Осадка: 8,2
Двигуни: парова машина потрійного розширення, 306 к.с. (на гвинті)
Швидкість: 14 вузлів
12.25.42
Район потоплення Котобукі-Мару №5

Судно спорудили в 1938 році під назвою Шоєй-Мару на верфі компанії Tama Zosensho у Тамано для компанії Matsuoka Kisen.[1][2]

13 січня 1941-го його реквізували для потреб Імперського флоту Японії. З 1 березня по 20 квітня Шоєй-Мару пройшло переобладнання на верфі ВМС у Сасебо та було перекласифіковане на допоміжне ремонтне судно. Його озброїли встановленими на кормі двома 120-мм гарматами. Одочасно назва судна була змінена на Мацує-Мару, щоб відрізняти його від канонерського човна Шоєй-Мару.

Мацує-Мару обслуговувало південно-східний театр бойових дій. Тут воно виконало ряд робіт, зокрема:

- в кінці грудня 1941-го на Кваджелейні (Маршаллові острови) провело ремонт переобладнаного канонерського човна Дайдо-Мару;

- на початку січня 1942-го на Труці (розташована на сході Каролінських островів головна опорна база японців у цьому регіоні) надало ремонтний супровід легкому крейсеру Тацута, який зазнав незначних пошкоджень під час захоплення острова Уейк та готувався для операції проти Рабаулу (поселення в архіпелазі Бісмарка, котре на наступні два роки стане основною передовою базою у боротьбі за Соломонові острови та Нову Гвінею);

- в середину січня 1942-го на Труці провело ремонт переобладнаного канонерського човна Кейджо-Мару;

- у другій половині березня 1942-го в Рабаулі провело ремонт переобладнаного канонерського човна Ніккай-Мару.

Вночі 12 травня 1942-го американський підводний човен S-42  торпедував мінний загороджувач Окіносіма, котрий вийшов з Рабаулу на чолі загону по захопленню острова Науру. Переобладнаний легкий крейсер Кінрю-Мару узяв пошкоджений корабель на буксир та повів до гавані Бука (на однойменному острові біля північного завершення острова Бугенвіль), а Мацує-Мару та озброєний траулер отримали наказ надати допомогу Окіносімі. Втім, вже за дві години після влучання торпед мінний загороджувач затонув.

Мацує-Мару, котре вже встигло вийти з Рабаулу та пройшло через протоку Святого Георгія до Соломонового моря, попрямувало назад на базу. Втім, о 9:57 за пару кілометрів від мису Святого Георгія (найпівденніша точка острова Нова Ірландія зі складу архіпелагу Бісмарка) було атаковане іншим підводним човном S-44, котрий випустив чотири торпеди та досяг двох влучань. О 14:40 Мацує-Мару затонуло. Озброєний траулер скинув 16 глибинних бомб, проте так і не зміг вразити S-44.[3][4]

Примітки
  1. Shoei (Matsue) Maru Class Repair Ship. www.combinedfleet.com. Процитовано 23 грудня 2020.
  2. Matsue Maru (Shoei Maru) (+1942).
  3. Japanese Repair Ships. www.combinedfleet.com. Процитовано 23 грудня 2020.
  4. The Pacific War Online Encyclopedia: Matsue Maru, Japanese Repair Ship. pwencycl.kgbudge.com. Процитовано 23 грудня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.