Мацує-Мару
Мацує-Мару (Matsue Maru) – судно, яке під час Другої Світової війни прийняло участь у операціях японських збройних сил на Соломонових островах.
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: |
|
Власник: |
|
Будівник: | Tama Zosensho |
Будівельний номер: | 234 |
Закладений: | 25 серпня 1937 |
Спуск на воду: | 24 грудня 1937 |
Завершений: | 26 лютого 1938 |
Доля: | 12 травня 1942 потоплене поблизу Нової Ірландії |
Основні характеристики | |
Тип: |
|
Тоннаж: | 5644 GRT |
Довжина: | 122,7 м |
Ширина: | 16,6 м |
Осадка: | 8,2 |
Двигуни: | парова машина потрійного розширення, 306 к.с. (на гвинті) |
Швидкість: | 14 вузлів |
Судно спорудили в 1938 році під назвою Шоєй-Мару на верфі компанії Tama Zosensho у Тамано для компанії Matsuoka Kisen.[1][2]
13 січня 1941-го його реквізували для потреб Імперського флоту Японії. З 1 березня по 20 квітня Шоєй-Мару пройшло переобладнання на верфі ВМС у Сасебо та було перекласифіковане на допоміжне ремонтне судно. Його озброїли встановленими на кормі двома 120-мм гарматами. Одочасно назва судна була змінена на Мацує-Мару, щоб відрізняти його від канонерського човна Шоєй-Мару.
Мацує-Мару обслуговувало південно-східний театр бойових дій. Тут воно виконало ряд робіт, зокрема:
- в кінці грудня 1941-го на Кваджелейні (Маршаллові острови) провело ремонт переобладнаного канонерського човна Дайдо-Мару;
- на початку січня 1942-го на Труці (розташована на сході Каролінських островів головна опорна база японців у цьому регіоні) надало ремонтний супровід легкому крейсеру Тацута, який зазнав незначних пошкоджень під час захоплення острова Уейк та готувався для операції проти Рабаулу (поселення в архіпелазі Бісмарка, котре на наступні два роки стане основною передовою базою у боротьбі за Соломонові острови та Нову Гвінею);
- в середину січня 1942-го на Труці провело ремонт переобладнаного канонерського човна Кейджо-Мару;
- у другій половині березня 1942-го в Рабаулі провело ремонт переобладнаного канонерського човна Ніккай-Мару.
Вночі 12 травня 1942-го американський підводний човен S-42 торпедував мінний загороджувач Окіносіма, котрий вийшов з Рабаулу на чолі загону по захопленню острова Науру. Переобладнаний легкий крейсер Кінрю-Мару узяв пошкоджений корабель на буксир та повів до гавані Бука (на однойменному острові біля північного завершення острова Бугенвіль), а Мацує-Мару та озброєний траулер отримали наказ надати допомогу Окіносімі. Втім, вже за дві години після влучання торпед мінний загороджувач затонув.
Мацує-Мару, котре вже встигло вийти з Рабаулу та пройшло через протоку Святого Георгія до Соломонового моря, попрямувало назад на базу. Втім, о 9:57 за пару кілометрів від мису Святого Георгія (найпівденніша точка острова Нова Ірландія зі складу архіпелагу Бісмарка) було атаковане іншим підводним човном S-44, котрий випустив чотири торпеди та досяг двох влучань. О 14:40 Мацує-Мару затонуло. Озброєний траулер скинув 16 глибинних бомб, проте так і не зміг вразити S-44.[3][4]
Примітки
- Shoei (Matsue) Maru Class Repair Ship. www.combinedfleet.com. Процитовано 23 грудня 2020.
- Matsue Maru (Shoei Maru) (+1942).
- Japanese Repair Ships. www.combinedfleet.com. Процитовано 23 грудня 2020.
- The Pacific War Online Encyclopedia: Matsue Maru, Japanese Repair Ship. pwencycl.kgbudge.com. Процитовано 23 грудня 2020.