Мачакіла

Створено наприкінці IV століття. Його стародавня назва досі не дешифрована. Утворенню поселення сприяла розташування поблизу річки Мачакіла, що є однією з головним проток річки Ла-Пасьйон. Завдяки вигідному розташуванню тут розташовувалися значні торговельні комори та ринки, забезпечувалася торгівля з гірських районів на сході, до держав у долині Пасьйон і Усумасінти.

Стосовно династичної історія замало відомостей. Вважається, що тут володарювала родинна гілка династії з царства Йак-К'ан. З V ст. визнавало зверхність цієї держави. У наприкінці V — 1-й половині VII ст. Мачакіла вимушена підкоритися Мутульському царству. З середини VII ст. підкорилося Канульській державі після поразки 664 року. Незабаром після цього стало безпосереднім васалом Мутульського царства з Дос-Піласа (останній в свою чергу визнавало зверхність Кануля). У 740-х роках як ахав Чаак підкорив царство Ік'.

У 745 році знову опинилося в залежності від Йак-К'ана, у 786 році приєднав Мачакілу до своїх володінь. Це тривало до 799 року. Розквіт припав на IX ст., коли Мачакіла звільнилася від залежності за володарювання ахава Очк'ін-Калоомте'-Ах-О'-Баака, що звільнився від впливу Йак-К'ана, заклавши основи нової потуги. За наступних ахавів держава стала однією з потужніших у регіоні Петешбатун, де на той момент занепали колишні гегемони. Втім невдовзі — у середині IX ст. — відбувся занепад Мачакіли.

Знаходиться на відстані 45 км на північний схід від Канкуена і 30 км на схід до Сейбаля, у відносно ізольованому регіоні в південно-західній частині Петену. Розташовано на березі нижньої течії річки Мачакіла, на відстані 90 км від муніципалітету Поптун. Навколо Мачакіли розташовано декілька невеличких містечок Ескіпулас, Ель-Пуебліто і Ачіоталь з Е-групами та майданчика для гри у м'яч, а також печери Сан-Мігель (знайдено артефакти проживання тут людей у докласичний період).

Складається з 9 площ (позначені латинськими буквами від А до І) з церемоніальними будинками і храмами. Особливість є відсутність «Е-груп» і «стадіонів». Імовірно навколишні містечка слугували елітними районами знаті та володарів, адже саме там розташовувалися культові споруди та майданчики для гри у м'яч.

У південній частині міста розкопано житлові комплекси.

Особливий інтерес становить скульптура Мачакіли. Знайдено 23 різьблені стели та 6 вівтарів, 7 ієрогліфічних панелів, ієрогліфічні сходи. Частина стел мають династичний зміст — 2-8 стели.

Відкрито руїни Мачакіли у 1957 року фахівцями Union Oil Company. У 1962 та 1964 роках дослідження здійснював Ієн Грехем. До 1980-х років дослідження велися доволі повільно. За цей час частина монументів було пошкоджено грабіжниками або передано у приватні колекції. 1984 року розпочато нові значні археологічні розкопки.

З 1998 року дослідження здійснювала команда археологів на чолі із Хуаном Педро Лапортом. У 2001—2002 і 2003—2005 роках роботи проводила іспано-гватемальська група в рамках проекту «Політичне утворення Мачакіла (Гватемала) наприкінці класичного і термінального часу». Надалі роботи також велися у 2011—2012 роках.

• Lacadena A. Historia y ritual dinásticos en Machaquilá (Petén, Guatemala). Revista Española de Antropología Americana. 2011, vol. 41, núm. 1, 205—240 (ісп.)
• Salisbury, David F. (2004-05-07). Inscriptions found at a 1000-year-old sacred ball court provide insights into the Maya civilization's final days. Vanderbilt Magazine. Archived from the original on 2012-02-08. Retrieved 2008-01-18. (англ.)
• Chocón, Jorge E.; María Josefa Iglesias; Alfonso Lacadena; Jesús Adánez (2007). J.P. Laporte; B. Arroyo; H. Mejía, eds. Excavaciones en Machaquila, Petén: Temporada de campo 2005. Simposio de Investigaciones Arqueológicas en Guatemala (Guatemala City, Guatemala: Museo Nacional de Arqueología y Etnología). XX (2006): 679—698. (ісп.)
• Machaquilá (англ.)