Гватемала

Перші поселення на території сучасної Гватемали виникли у 11-му тисячолітті до нашої ери. У 3 — му тис. до н. е. поселились індіанці мая, які не мали єдиної держави. У 2-му — 9-му століттях н. е. відбувся розквіт культури мая, потім настав період занепаду.

У 1523 році почалася колонізація країни іспанцями (під проводом Педро де Альварадо). До 1525 року індіанці були підкорені. Найбільший опір іспанцям чинило плем'я кіче, яке досі залишається найбільшим індіанським племенем Гватемали. Іспанці з середини 16-го століття почали створювати плантації і видобувати золото і срібло. Однак господарське освоєння Гватемали було слабким. На експорт поставлялися практично тільки барвники — з індиго і з комах кошеніль. У 1564 у було створено генерал-капітанство Гватемала.

До 1773 року столицею було місто Антигуа-Гватемала, після руйнівного землетрусу їі перенесли до Гватемали.

На початку XIX століття почалися війни за незалежність в іспанських колоніях Америки. 15 вересня 1821 була проголошена незалежність Гватемали. Незабаром була створена федерація країн Центральної Америки. Її першим президентом був Мануель Хосе Арсе. Він провів низку реформ, зокрема реформу освіти, увів свободу релігії; також заохочувалися іноземні інвестиції. В 1837 почалося селянське повстання. Президент не зміг його придушити і пішов у відставку. У 1838 центральноамериканська федерація розпалася. З початку 1860-х років переселенці з Німеччини почали культивувати в Гватемалі плантації кавових дерев, в результаті кава стала найважливішим експортним товаром Гватемали. В 1898 президентом став консерватор Мануель Кабрера, що надав американцям, зокрема, компанії «Юнайтед Фрут», родючі землі, на яких компанія створила великі плантації бананів, що стали другим після кави експортним товаром Гватемали.

Компанія «Юнайтед Фрут» на початку XX століття істотно розширила гватемальський порт Пуерто-Барріос на атлантичному узбережжі країни. Згодом вона розширила порти Гватемали на тихоокеанському узбережжі. Після повалення Кабрери лібералами (1920 року) була сутичка за владу, в якій 1931-ого переміг генерал Хорхе Убіко. Він надав компанії «Юнайтед Фрут» нові землі, причому абсолютно безкоштовно, і тому користувався підтримкою США. У короткий час він став диктатором. У 1930-ті роки найбільшим після США зовнішньоторговельним партнером Гватемали стала Німеччина — третина обсягу експорту та імпорту Гватемали. Проте в грудні 1941 Гватемала була змушена слідом за США оголосити війну країнам «осі» — Німеччини, Італії та Японії. У військових діях Гватемала не брала участі, лише припинила торгівлю з цими країнами.

У 1992 році Нобелівська премія миру була присвоєна індіанській активістці Рігоберто Менчу, яка виступала з відкритим осудом гватемальської диктатури. Цього ж року почалися переговори з партизанськими угрупованнями, 29 грудня 1996 року уряд президента Альваро Арсу підписав мирну угоду з партизанами, проте ні колишні військові правителі, ні партизани досі не притягнуті до відповідальності.

Після багатьох років правління диктаторів, які не проводили виборів, і громадянських воєн у Гватемалі нарешті настав мир, проте стан охорони здоров'я та освіти украй незадовільний. 39 % дорослих жінок не вміють ні читати, ні писати. З 2004 року президентом країни був Оскар Берже з партії Великий Національний Альянс.

9 вересня 2007 року був проведений перший раунд чергових президентських виборів, перемогу в яких здобули бізнесмен Альваро Колом з лівоцентристської партії Національний Союз Надії і колишній генерал гватемальської армії Отто Перес Моліна з право-центристської Патріотичної партії. Другий раунд виборів відбувся 4 листопада 2007. Перемогу отримав Альваро Колом. 14 січня 2008 Альваро Колом офіційно вступив на посаду президента Гватемали.

Тікаль — стародавнє місто мая, розташоване у департаменті Ель-Петен Тікаль — стародавнє місто мая, розташоване у департаменті Ель-Петен  Міські алкальде з народу мая, 1891 Міські алкальде з народу мая, 1891  Пошкодження готелю після землетрусу, Гватемала, 1976. Тоді загинуло більше 23,000 осіб, 76 000 отримали поранення Пошкодження готелю після землетрусу, Гватемала, 1976. Тоді загинуло більше 23,000 осіб, 76 000 отримали поранення

Ліси вкривають близько 83 % території країни (2006 р.), При цьому високі темпи збезлісення (1,7 % на рік). В лісах Гватемали багато цінних порід дерева — рожеве дерево, кипарис, червоне дерево, бальса, бакаут, саподілья та ін. Тваринний світ досить різноманітний. Хижаки — пуми і ягуари. Є мурахоїди, дикобрази, лінивці, броненосці. Великих травоїдних, за винятком тапірів, немає. У лісах тихоокеанського узбережжя водяться ігуани — величезні ящірки до 2 м довжиною (їх використовують на м'ясо, також добуваються яйця ігуан). Близько 2 тис. видів птахів. У річках Гватемали зустрічаються крокодили-каймани, м'ясо яких вживається в їжу місцевими жителями. Омивають Гватемалу моря багаті рибою і креветками.

У країні тропічний клімат, середньорічна температура на узбережжі і на рівнині становить 23-27 °, на плоскогір'ї 15-20 °; літо (листопад-квітень) і зима (з травня по жовтень) розрізняються лише кількістю опадів і нічними температурами, які в грудні-січні в горах опускаються до -10 ° і на плоскогір'я до 0 °. Найжаркішими місяцями є лютий-травень. У зимовий період (з травня по жовтень) через рясні опади трапляються урагани і повені. Найзначніші відбулися в 1998 (ураган Мітч) і в 2005 (ураган Стан), в яких постраждала від повеней і вітрів більша частина країни. В середньому випадає 1300 мм опадів.

Див. також: Геологія Гватемали.

Гватемальська партія праці — ГПП (Partido Guatemalteco del Trabajo — PGT). Заснована 28 вересня 1949 р. До грудня 1952 року називалась Комуністична партія Гватемали. Генеральний секретар ЦК ГПП — Рікардо Росалес (Ricardo Rosales). Друкований орган — газета «Вердад» (Verdad).

Гватемальський республіканський фронт — ГРФ (Frente Republicano Guatmalteco — FRG). Партія створена в 1988 році. Лідер — Хосе Ефраїн Ріос Монтт (Jose Efrain Rios Montt).

Інституційно-демократична партія — ІДП (Partido Institucional Democratico — PID). Партія створена у 1965 році. Директор — Дональдо Альварес Руіс (Donaldo Alvarez Ruiz). Генеральний секретар — Оскар Умберто Рівас Гарсіа(Oscar Humberto Rivas Garcia).

Національний союз надії — НСН(Unidad Nacionalde Tsperanza — UNE). Лівоцентристська партія. Заснована в 2001 р. Засновник і голова — Альваро Колом Кабальєрос (Alvaro Colom Caballeros).

Партія національної солідарності — ПНС(Partido Solidaridad Nacional — PSN). Генеральний секретар — Хорхе Франсіско Гальярдо Флорес(Jorqe Francisco Gallardo Flores).

Партія національний авангард — ПНА (Partido por el Adelantamiento Nacional — PAN). Лідер — Жоель Рубен МАРТІНЕС ЕРРЕРА(Joel Ruben Martinez Herrera).

Патріотична партія — ПП (Partido Patriota -PP). Генеральний секретар — Отто Перес Моліна (Otto Perez Molina).

Реформаторський рух (Movimiento Reformador). Партія заснована в 1995 р. До 2002 року мала назву Гватемальська лейбористська партія. Генеральний секретар — Альфредо Скіннер Клее Ареналес (Alfredo Skinner Klee Arenales).

Юніоністська партія (Partido Unionista — PU). Заснована в 1917 р. Генеральний секретар — Фріц Гарсія–Гальонт (Fritz Garcia — Gallon).