Маґадга

Маґа́дга[1] — історичний регіон та держава в північно-східній Індії. Дослівний переклад — «Країна шанувальників Сонця». Тепер це територія штатів Біхар та Джаркханд Республіки Індія. Історична держава Маґадха існувала з приблизно 12 по 4 століттях до Р.Х.

Маґадга
12 століття до Р.Х. – 4 століття
Розташування Маґадга
Маґадга у 6 ст.
Столиця Раджаґріха (7 ст. до Р.Х.—320)
Паталіпутра (320 — 555)
Релігії буддизм
Форма правління монархія
Історія
 - Засновано 12 століття до Р.Х.
 - Ліквідовано 4 століття
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Маґадга

Короткі відомості

Історична держава Маґадга згадується в Атхарваведі, тож вона існувала задовго до 6 століття до Р.Х. Вона входила до числа шістнадцяти великих країн. Маґадга відіграла значну роль у становленні джайнізму та буддизму.

Столиця краю Маґадга знаходилися в місті Раджаґріха. Після 320 року вона була перенесена до Паталіпутри.

У 6—3 століттях до Р.Х. була найбільш економічно розвиненим краєм Індії, ядром, довкола якого відбувалося об'єднання давньоіндійських держав. Значне розширення території мало місце за правління раджів Бімбісари, Аджаташатру й Удайїн з династії Хар'янта. Вони воювали Ангою та Кошалою та республікою Ліччхавів. Бімбісара, сучасник будди Гаутами, сприяв розвитку буддизму і джайнізму.

Ця династія повалена Шайшунагою. Він та його спадкоємець Калашока зуміли частково розширити державу за рахунок підкорення династії Прадьйота, що правила державою Аванті.

У 4—3 століттях до Р.Х. центром імперій династій Нандів і Маур'їв. Після падіння останньої династії вступила у фазу занепаду. Спроби династій Шунга та Канва поліпшити ситуацію не принесли повноцінного успіху.

Протягом 320 – 555 років нової ери край Маґадха був центром держави династії Гупта. Нащадки цієї династії керували краєм після втрати своєї політичної незалежності як васальні правителі.

Освіта

Університети

  1. Наланда
  2. Вікрамашіла

Мови

Примітки
  1. санск. मगध Magádha Маґадга
    кит. 摩訶陀國 Māhēduò-guó Махеду-ґо
    яп. 摩訶陀国 まがだこく Маґада-коку

Джерела
  • (рос.) Торчинов E.A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.- 304 с. ISBN 5-93597-019-8(С.?)
  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.