Маґнус II Гаральдссон

Син Гаральда III та Тори Торбергсдатер. З молодості допомагав батькові у державницьких та військових справах. У 1050-х роках здійснив вдалий військовий похід до Оркнейських островів та Ірландії. У 1057—1058 роках допомагав Малкольму МакДональду у боротьбу проти Лулака, короля Шотландії. У 1058 році здійснив вдалий похід до Англії на підтримку володаря північного Велса Ґрифіда Лливеліна.

У 1066 році Гаральд III разом з братом Маґнуса Олафом здійснив невдалий похід проти Англії. В ньому Гаральд III загинув, а Олаф деякий час був біля берегів Оркнейських островів. На час відсутності Гаральда регентом було призначено Маґнуса. Після загибелі Гаральда III новим королем Норвегії було оголошено Маґнуса II. Втім після повернення Олафа брати поділили між собою владу над Норвегією. Маґнус II став правити у північній частині із столицею у Нідаросі. 28 квітня 1069 року Маґнус II помер у королівському палаці м. Нідарос (сучасний Тронхейм) від харчового отруєння матковими ріжками — гриба, що паразитує на житі. Сьогодні це отруєння називають ерготизмом. Також є припущення, що король міг померти від прокази або стригучого лишаю.