Маґнус IV Сліпий

Син Сіґурда I, короля Норвегії, та Борґільд Олафсдотір, королівської коханки. Вже замолоду Маґнус став королем (у 1130 році) разом із своїм дядьком Гаральдом IV. Із самого початку між співволодарями королівствами точилася прихована війна. Обидва готувалися до відкритого протистояння.

Війна між обома королями спалахнула у 1134 році. А вже 9 серпня цього ж року Маґнус IV завдав рішучої поразки армії Гаральда IV при Ферльові в сучасній провінції Богуслен. Гаральд втік до Швеції, а Маґнус IV став одноосібним королем Новрегії.

Всупереч порадам своїх радників Маґнус розпустив свою армію й вирішив провести зиму у Бергені. В цей час, зібравши нову армію й отримавши допомогу данського короля Еріка II, Гаральд IV знову вступив до Норвегії. Ця потуга швидко оволоділа значною частиною королівства і вже 7 січня 1135 року захопила Берген. Маґнуса IV було взято в полон, осліплено, кастровано, відрізано одну ногу та запроторено до монастиря Нідарґольм. Можливість повернути волю у Маґнуса з'явилася, коли Гаральд IV був вбитий іншим претендентом на корону Сіґурдом Слембе, який повернув Маґнусу волю та корону. Після цього нові володарі королівства поділили сили. Маґнус відправився до східної Норвегії, щоб приборкати ворогів. Втім там він зазнав поразки від Інґе I, сина Гаральда IV. Після цього Маґнус IV втік спочатку до Швеції, а потім й Данії, де намагався дістати підтримку, щоб повернути собі корону.

Втім, спроби Еріка II, короля Данії, повалити Інґе I й повернути Норвегію у володіння Маґнуса IV виявилися марними. Зрештою війська Сіґурда та Маґнуса IV зуміли зайняти частину Норвегії. У вирішальних битвах 12 листопада 1139 році обидва королі — Сіґурд II й Маґнус IV — зазнали поразки та загинули. Маґнуса було вбито під час морської битви при Ґольменгра поблизу Осло.

Дружина — Христина (1118—1139), донька Канута Естрідсена, принца данського.

Дітей не було.

• Nils Petter Thuesen: Norges historie i årstall Oslo 2004.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маґнус IV Сліпий