Мезогнатизм

Мезогнатизм (від дав.-гр. μέσος «середній, проміжний» і γνάθος «щелепа») — середній ступінь виступу носової і альвеолярної частин обличчя, а також лиця в цілому у вертикальній площині. Є одним із варіантів вертикального профілювання обличчя, при якому розміщення лицьового скелета по відношенню до склепіння черепа визначається зображенням в профіль. Займає проміжне положення між ортогнатизмом (слабким рівнем виступу обличчя) та прогнатизмом (сильним ступенем випирання обличчя)[1][2][3]. Мезогнатизм, як і інші розміри та ознаки будови голови (і черепу), визначається за допомогою таких методів вимірювань, як кефалометрія і краніометрія[4]. Лицьовий кут при мезогнатизмі складає від 80° до 84,9°.[5]

Варіанти профілювання обличчя (за Е. Н. Хрісанфовою та І. В. Перевозчиковим)[1]

Мезогнатизм поряд з ортогнатизмом і прогнатизмом відноситься до одних з основних антропологічних ознак в расознавстві, які характеризують раси першого порядку, або великі[1]. Мезогнатизм характерний в першу чергу для представників проміжних і перехідних рас — ефіопській, полінезійській і південноіндійській, а також для виділених деякими антропологами у велику расу американоїдів[6]. Крім цього, мезогнатизм зустрічається в деяких популяціях монголоїдної раси. Ортогнатизм характерний перш за все для європеоїдної раси і частково для монголоїдів[7][8]. Прогнатизм в основному зустрічається у представників негроїдної і меланезійської рас[9][10]. У австралоїдів профілювання обличчя різниться за популяціями від ортогнатистського до прогнатистського.[11][12]