Мельник Андрій Іванович

Мельник Андрій Іванович;
	Старший сержант
Загальна інформація
Народження	3 грудня 1979; Олександрія
Смерть	29 січня 2015 (35 років); Вуглегірськ
Псевдо	«Американець»
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Чернігів-1»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Медаль «За жертовність і любов до України»

Андрі́й Іва́нович Ме́льник (нар. 3 грудня 1979(19791203) — пом. 29 січня 2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився у робітничій родині, виростав із старшим братом і сестрою. 1997 року закінчсив Олександрійську ЗОШ, працював трактористом в місцевому колгоспі. Пройшов строкову службу в лавах Збройних сил України; демобілізувавшись, працював в різних сферах виробництва.

У часі війни — старший механік-водій танкового взводу, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1». Свій старенький танк він називав «Малюсінький», у ньому не було зв'язку — ні внутрішнього з екіпажем, ні зовнішнього з командуванням.

Загинув 29 січня 2015-го у бою на блокпосту 1302 під Вуглегірськом. Прикриваючи побратимів, які відходили на попередні позиції біля Вуглегірська, екіпаж «Малюсінького» вступив у нерівний бій з колоною терористів; поцілили в оглядове вікно водія танка. Двом воякам екіпажу танку вдалося врятуватися, один з важкими пораненнями потрапив у лікарню, інший — у полон. У тому ж часі полягли солдати Сергій Андрусенко і Андрій Лебедєв та старші солдати Олександр Бригинець й Олег Соломаха.

Був похований в безіменній могилі у місті Дніпропетровськ. Тривалий час його розшукували серед полонених і поранених, у червні 2015-го ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих.

Без Андрія лишились батьки, брат та сестра, донька 2008 р.н.

Похований в Олександрії 25 червня 2015-го, у останню дорогу Андрія проводжали на колінах.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 37/2016 від 4 лютого 2016 року, «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).
На честь Андрія у Олександрії названо вулицю.
На фасаді Олександрійської школи Рівненського району, де навчався Андрій, йому відкрили пам'ятну дошку[2].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 січня[3][4].

Примітки

Указ Президента України від 4 лютого 2016 року № 37/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
У Рівненському районі загиблому земляку у зоні АТО встановили меморіальну дошку [ФОТО]. rivne1.tv. Архів оригіналу за 29 січня 2022.
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 січня на YouTube

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 4 лютого 2016 року № 37/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] У Рівненському районі загиблому земляку у зоні АТО встановили меморіальну дошку [ФОТО]. rivne1.tv. Архів оригіналу за 29 січня 2022.

[3] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

[4] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 січня на YouTube