Мережевий ефект

Мережевий ефект — ефект в економіці та бізнесі, коли користувач товару або послуги надає цінності цього товару або послуги для інших користувачів.

На діаграмі видно мережевий ефект на прикладі різних телефонних мереж. Лінії відповідають потенційним дзвінкам по телефонних апаратах.

Класичним прикладом прояву мережевого ефекту є телефонізація. Чим більше користувачів володіють телефонами, тим ціннішою є участь у мережі для кожного її користувача. Цінність збільшується внаслідок зростання кількості абонентів, через те, що підключення кожного додаткового абонента означає можливість зв'язатися з великою кількістю людей. Це приклад позитивної екстерналії.

Характер позитивного мережевого ефекту виражається законом Меткалфа, який стверджує, що цінність мережі збільшується пропорційно квадрату числа її користувачів. Поняття «мережевий ефект» часто застосовується у позитивному сенсі. Однак мережеві екстерналії можуть бути й негативними, наприклад, викликаючи сповільнення роботи комп'ютерної мережі або "пробки" на дорогах.

Походження терміну

Мережеві ефекти були центральною темою у роботах Теодора Вейла (англ. Theodore Vail), присвячених темі монополії на телефонні послуги.

У 1908 році, коли він представив концепцію у річному звіті компанії Bell, існувало близько 4000 локальних і регіональних телефонних станцій, які згодом були поєднані в єдину компанію Bell System.

Економічне підґрунтя мережевого ефекту було розглянуто у статті співробітника Bell Литкінса (англ. N. Lytkins), в якій вперше з'явився термін «мережеві екстерналії».

Словосполучення «мережевий ефект» було популяризоване Робертом Меткалфом, одним із засновників Ethernet. Меткалф довів, що кількість Ethernet карт повинна досягти певної критичної маси, щоб користувачі почули усі переваги мережі. Прі оцінці технології він пропонував використати:

  • 1) вартість проданих карт, прямо пропорційну їхній кількості - N
  • 2) цінність створеної мережі, прямо пропорційну квадрату числа користувачів - N2

Мережевий ефект стає значущим після того, як досягається певна кількість користувачів продукту або послуги, що називається критичною масою. У цій точці цінність, що отримується від використання продукту або послуги, більше або дорівнює сплаченій ціні.

Оскільки цінність визначається числом користувачів, після досягнення критичної маси, залучення клієнтів стає набагато простішою задачею. Нові користувачі будуть сприймати цінність послуги або товару вигіднішою, ніж його ціна, через позитивні мережеві екстерналії.

Ключовою задачею для бізнесу, що працює на ринку з наявністю мережевих ефектів, є привернення користувачів для досягнення їхньої критичної маси.

На думку Пітера Тіля, засновника компанії PayPal, бізнес, розрахований на мережевий ефект, повинен починати роботу на вузьких ринках. Так, Facebook був створений для студентів Гарварда[1].

Див. також

Примітки
  1. Питер Тиль, Блейк Мастерс. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-9614-4839-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.