Меркуриметрія

Меркуриметрі́я комплексометричний метод кількісного визначення у розчині галогенідів і псевдогалогенідів (ціанідів і тіоціанатів), заснований на утворенні малорозчинних сполук при взаємодії з розчинами солей Hg(II). Титрантом зазвичай є розчин нітрату ртуті(II) Hg(NO3)2.

Визначення

Хлориди і броміди

При взаємодії між іонами Cl-, Br- та катіоном Hg2+ відбувається осадження білих малорозчинних галогенідів (хлориду і броміду ртуті):

Однак у процесі титрування хлоридів можлива поява методичної помилки, пов'язана із реакцією між титрантом і утворюваним осадом HgCl2:

Це вимагає введення поправкового коефіцієнту.

Індикаторами для визначення хлоридів і бромідів можуть бути розчини нітропрусиду натрію, дифенілкарбазону і дифенікарбазиду. Катіони Hg(II) не взаємодіють з індикаторами, поки у розчині присутні галогеніди.

У випадку застосування нітропрусиду натрію зайва крапля титранту утворюватиме білий осад:

; Ks=1,0·10-9
Дифенілкарбазон

Кращим варіантом є використання дифенілкарбазону (або дифенілкарбазиду) — надлишкова кількість Hg(II) утворюватиме комплексні сполуки cиньо-фіолетового кольору.

Йодиди

Визначення йодидів полягає у двостадійній реакції:

  • cпочатку катіони Hg(II) зв'язують йодид-іони у комплекси тетрайодомеркурату:
  • додавання надлишкової кількості титранту призводитиме до випадіння рожево-помаранчевого осаду йодиду ртуті(II):

Кінцева точка титрування може визначатися суто візуально.

Тіоціанати

Забарвлення розчинів, що містять іони Fe3+ (ліворуч) і комплекс [Fe(SCN)3] (праворуч)

Для визначення вмісту тіоціанатів (роданідів) додатково застосовуються солі Fe(III) — вони утворюють з тіоціанатами комплекс, що забарвлює розчин у червоний колір, а подальше титрування солями Hg(II) його знебарвлює:

Стандартизація

Нітрат ртуті(II) не відповідає вимогам до стандартних речовин, тому після приготування розчину його додатково стандартизують.

Типовим для меркуриметрії є розчин титранту концентрацією 0,1 моль/л, приготований розведенням солі у концентрованій нітратній кислоті.

Концентрацію розчину Hg(NO3)2 встановлюють за стандартним розчином хлориду натрію відомої концентрації. До аліквоти розчину NaCl додають кілька крапель дифенілкарбазону і титрують розчином Hg(NO3)2 до переходу жовтого забарвлення розчину у фіолетове. За отриманим значенням об'єму титранту, що пішов на титрування наважки NaCl, розраховують його молярну концентрацію.

Див. також

Джерела

  • Болотов В. В., Свєчнікова О. М., Колісник С. В., Жукова Т. В. та ін. Аналітична хімія / За ред. В. В. Болотова. Х. : Вид-во НФаУ, 2004. — С. 268—271. — ISBN 966-615-219-3.
  • Жаровський Ф. Г., Пилипенко А. Т., П'ятницький І. В. Аналітична хімія. — 2-е. К. : Вища школа, 1982. — С. 471—475.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.