Мері Егнес Чейз

Мері Егнес Чейз (англ. Mary Agnes Chase; 29 квітня 1869 — 24 вересня 1963) — американська ботанік, колекціонер рослин та науковий ілюстратор. Працювала у Міністерстві сільського господарства США та у Смітсонівському інституті. «Вважається одним з видатних світових агростологів»[11][12], відома роботою з вивчення злаків та активною участю у суфражистському русі.

Мері Егнес Чейз
Ім'я при народженні англ. Mary Agnes Meara[1]
Народилася 29 квітня 1869(1869-04-29)
Іроквай, Іллінойс, США
Померла 24 вересня 1963(1963-09-24)[2] (94 роки)
Бетесда, Монтґомері, Меріленд, США
Країна  США[3]
Місце проживання США
Діяльність ботанічна ілюстраторка, ботанік, agrostologist, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, суфражистка, botanical collector
Галузь ботаніка[4][5]
Знання мов англійська
Заклад Смітсонівський інститут[6], Міністерство сільського господарства США[7] і Музей природної історії ім. Філда[6]
Членство Silent Sentinelsd, Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населенняd[8] і National Woman's Partyd[3]
Magnum opus First book of grasses; the structure of grasses explained for beginnersd[9]

Біографія
Мері Егнес Чайз в експедиції у Бразилії, 1929[13]

Мері Егнес Чейз народилася у графстві Іроквай (округ, Іллінойс), не отримала жодної освіти, окрім гімназійної. Проте зробила значний внесок у ботаніку, є авторкою понад 70 наукових публікацій, удостоєна звання почесної докторки в галузі науки в Університеті штату Іллінойс[11]. Вона спеціалізувалася на вивченні трав та провела значні польові дослідження у Північній та Південній Америці. Її книги польових нотаток з 1897 по 1959 рік зберігаються у архівах Смітсонівського інституту.

У 1901 році Чейз стала ботанічною асистенткою у Музеї природної історії ім. Філда, де її робота була представлена у двох музейних виданнях: Plantae Utowanae (1900) та Plantae Yucatanae (1904)[14]. Два роки по тому Чейз почала працювати ботанічною ілюстраторкою у Міністерстві сільського господарства США, а згодом науковою асистенткою з Агростології (1907), асистенткою-ботанікинею (1923) та асоціативною ботанікинею (1925), все під керівництвом Альберта Гічкока. Чейз працювла з Гічкоком протягом майже двадцяти років, а також видала у співавторстві з ним публікацію (The North American Species of Panicum [1910])[11].

Після смерті Гічкока у 1936 році Чейз зайняла його посаду старшої ботанікині з агростології та хранительки секції трав відділу рослин у Національному музеї США. Чейз звільнилася з міністерства сільського господарства США у 1939 році, але продовжувала свою роботу як хранителька гербарію трав музею до смерті у 1963 році.

Суфражистський активізм

Мері Чейз стикнулася з дискримінацією за статтю, наприклад, її виключили із експедицій у Панаму у 1911 та 1912 роках через побоювання спонсорів експедиції, що присутність дослідниць відволікатиме чоловіків[15]. Під час Першої світової війни Чейз разом із активісткою Еліс Пол кілька разів заарештовували за їх діяльність. У 1918 році Чейз заарештували під час пікетування Білого дому, вона відмовилася вийти під заставу та голодувала протягом 10 днів, і її примусово годували[15]. Міністерство сільського господарства США звинуватило її у «неналежній поведінці державного службовця», але Гічкок допоміг їй зберегти посаду[16].

Почесті та нагороди

Примітки
  1. https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.person.bm000001409
  2. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  3. Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United States — Alexander Street Press.
  4. https://siarchives.si.edu/collections/siris_arc_216793
  5. Гарвардський індекс ботаніків — Harvard University Herbaria and Libraries.
  6. https://archive.org/details/notableamericanw00sich/page/146/mode/2up
  7. Rudolph E. D. Women in Nineteenth Century American Botany; A Generally Unrecognized Constituency // Am. J. Bot. — Lancaster, Pa: BSA, 1982. — Vol. 69, Iss. 8. — P. 1346–1355. — ISSN 0002-9122; 1537-2197 — doi:10.1002/J.1537-2197.1982.TB13382.X
  8. https://daily.jstor.org/the-woman-agrostologist-who-held-the-earth-together/
  9. https://www.biodiversitylibrary.org/item/113989#page/7/mode/1up
  10. IPNI.  Chase.
  11. Historical note. SIA RU000229, United States National Museum Division of Grasses, Records, 1884, 1888, 1899-1965. Smithsonian Institution Archives. Процитовано 9 липня 2013.
  12. Chase, Agnes; A.S. Hitchcock (1910). The North American species of Panicum. Bulletin (United States National Museum). doi:10.5962/bhl.title.53687.
  13. Mary Agnes Chase Collecting Plants, Brazil. Smithsonian Institution Archives. Smithsonian Institution. Процитовано 9 липня 2013.
  14. Carol Hurd Green, ed. (1980). У Sicherman, Barbara. Notable American women: The modern period: A biographical dictionary. Harvard University Press. с. 146–148.
  15. Adams, Katherine H.; Michael L. Keene (2010). After the vote was won: The later achievements of fifteen suffragists. McFarland. с. 73–74.
  16. Henson, Pamela M. (2003). 'What holds the earth together': Agnes Chase and American agrostology. Journal of the History of Biology 36 (3): 437–460. doi:10.1023/b:hist.0000004568.11609.2d.
  17. The biographical dictionary of women in science, Vol. 1. Routledge. 2000. с. 246–247.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.