Мессьє 106
Мессьє 106 (М106, інші позначення — NGC 4258, ZWG 243.67, UGC 7353, VV 448, MCG 8-22-104, ZWG 244.3, PGC 39600) — галактика у сузір'ї Гончі Пси.
Мессьє 106 | |
---|---|
Тип об'єкта | галактика |
Відкривач | Мешан П'єр Франсуа Андре |
Дата відкриття | 30 липня 1781 |
Розташування (Епоха: J2000.0) | |
Сузір'я | Гончі Пси |
Пряме піднесення | 12г 18х 57.5с[1] |
Схилення | +47° 18′ 14″[1] |
Вигляд | |
Габбл-тип | : SAB(s)bc[1] |
Видима зоряна величина | 8,3 m |
Фотографічна зоряна величина | 9.1[1] m |
Видимий діаметр | |
Яскравість поверхні | 13,5 mag/arcmin2 |
Фізичні дані | |
Відстань | 23.7 ± 1.5[2][3] св.р. |
Кутове положення | 150 |
Червоний зсув | |
Абсолютна зоряна величина | |
Променева швидкість | |
Радіус | |
Абсолютний діаметр | |
Маса | |
Властивості | |
Позначення | |
PGC 39600, M 106, UGC 7353, MCG 8-22-104, ZWG 244.3, ZWG 243.67, VV 448 |
Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.
Відкриття
Відкривачем цього об'єкта є Мешан П'єр Франсуа Андре, який вперше спостерігав за об'єктом 30 липня 1781.
Характеристики
У 60-х роках XX століття у галактики розгледіли два додаткових спіральних рукави, видимих у радіо-і рентгенівському діапазонах, у яких немає зірок.
Деякі вчені вважали ці рукави джета-викидами, сформованими надмасивною чорною дірою яка розташована в центрі галактики. Група вчених з Університету штату Меріленд стверджує що рукави сформовані не джетами (хоча вони і були виявлені). Вчені проводили спостереження за допомогою 6 телескопів: Digitized Sky Survey, Габбл, Very Large Array (радіодіапазон), в рентгенівському діапазоні спостереження вели обсерваторії Чандра, XMM-Newton і Спітцер в інфрачервоному.
Аналіз даних показав, що рукави складаються з газу, нагрітого ударними хвилями. У радіодіапазоні виявлені потужні викиди з ядра галактики які можуть породжувати ударні хвилі. На знімку зробленому телескопом Чандра видно результати взаємодії рукавів з джетами, викинутими з чорної діри. M106 — яскрава Sbp галактика. Ця класифікація — через можливе існування малої перепони в центральній області. Нахил M106 дуже схожий на нахил M31, який пояснює, чому маршрути пилу так видно. Спіральні рукави, здається, закінчуються в яскравих синіх областях. Ці області — ймовірно області молодого зореутворення, які є у владі молодих, дуже гарячих, яскравих і масивних зірок. Дослідження в довжинах хвиль радіо показали цікаві подробиці щодо центру цієї галактики. Ядро ймовірно містить 36 мільйонів сонячних мас в межах 40,000 AU.
Примітки
- NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for Messier 106. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 7 грудня 2006.
- J. L. Tonry, A. Dressler, J. P. Blakeslee, E. A. Ajhar, A. B. Fletcher, G. A. Luppino, M. R. Metzger, C. B. Moore (2001). The SBF Survey of Galaxy Distances. IV. SBF Magnitudes, Colors, and Distances. Astrophysical Journal 546 (2): 681–693. Bibcode:2001ApJ...546..681T. arXiv:astro-ph/0011223. doi:10.1086/318301.
- Macri, L. M.; Stanek, K. Z.; Bersier, D.; Greenhill, L. J.; Reid, M. J. (2006). A New Cepheid Distance to the Maser-Host Galaxy NGC 4258 and Its Implications for the Hubble Constant. Astrophysical Journal 652 (2): 1133–1149. Bibcode:2006ApJ...652.1133M. arXiv:astro-ph/0608211. doi:10.1086/508530.
Зовнішні посилання
- NGC 4258 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 4258 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 4258 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 4258 в базі Vizier(англ.)
- NGC 4258 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
Навігатори
◄ NGC 4254 | NGC 4255 | NGC 4256 | NGC 4257 | NGC 4258 | NGC 4259 | NGC 4260 | NGC 4261 | NGC 4262 ► |