Мессьє 106

Мессьє 106 (М106, інші позначення NGC 4258, ZWG 243.67, UGC 7353, VV 448, MCG 8-22-104, ZWG 244.3, PGC 39600) галактика у сузір'ї Гончі Пси.

Мессьє 106
Мессьє 106
Тип об'єктагалактика
ВідкривачМешан П'єр Франсуа Андре
Дата відкриття30 липня 1781
Розташування (Епоха: J2000.0)
Сузір'яГончі Пси
Пряме піднесення12г 18х 57.5с[1]
Схилення+47° 18 14[1]
Вигляд
Габбл-тип : SAB(s)bc[1]
Видима зоряна величина8,3 m
Фотографічна зоряна величина9.1[1] m
Видимий діаметр
Яскравість поверхні13,5 mag/arcmin2
Фізичні дані
Відстань23.7 ± 1.5[2][3] св.р.
Кутове положення150
Червоний зсув
Абсолютна зоряна величина
Променева швидкість
Радіус
Абсолютний діаметр
Маса
Властивості
Позначення
PGC 39600, M 106, UGC 7353, MCG 8-22-104, ZWG 244.3, ZWG 243.67, VV 448

Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.

Відкриття

Відкривачем цього об'єкта є Мешан П'єр Франсуа Андре, який вперше спостерігав за об'єктом 30 липня 1781.

Характеристики

Amateur Image of Messier 106 Showing Possible Companion Spiral NGC 4217 Lower Right

У 60-х роках XX століття у галактики розгледіли два додаткових спіральних рукави, видимих у радіо-і рентгенівському діапазонах, у яких немає зірок.

Деякі вчені вважали ці рукави джета-викидами, сформованими надмасивною чорною дірою яка розташована в центрі галактики. Група вчених з Університету штату Меріленд стверджує що рукави сформовані не джетами (хоча вони і були виявлені). Вчені проводили спостереження за допомогою 6 телескопів: Digitized Sky Survey, Габбл, Very Large Array (радіодіапазон), в рентгенівському діапазоні спостереження вели обсерваторії Чандра, XMM-Newton і Спітцер в інфрачервоному.

Аналіз даних показав, що рукави складаються з газу, нагрітого ударними хвилями. У радіодіапазоні виявлені потужні викиди з ядра галактики які можуть породжувати ударні хвилі. На знімку зробленому телескопом Чандра видно результати взаємодії рукавів з джетами, викинутими з чорної діри. M106 — яскрава Sbp галактика. Ця класифікація — через можливе існування малої перепони в центральній області. Нахил M106 дуже схожий на нахил M31, який пояснює, чому маршрути пилу так видно. Спіральні рукави, здається, закінчуються в яскравих синіх областях. Ці області — ймовірно області молодого зореутворення, які є у владі молодих, дуже гарячих, яскравих і масивних зірок. Дослідження в довжинах хвиль радіо показали цікаві подробиці щодо центру цієї галактики. Ядро ймовірно містить 36 мільйонів сонячних мас в межах 40,000 AU.

Див. також

Примітки

  1. NASA/IPAC Extragalactic Database. Results for Messier 106. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 7 грудня 2006.
  2. J. L. Tonry, A. Dressler, J. P. Blakeslee, E. A. Ajhar, A. B. Fletcher, G. A. Luppino, M. R. Metzger, C. B. Moore (2001). The SBF Survey of Galaxy Distances. IV. SBF Magnitudes, Colors, and Distances. Astrophysical Journal 546 (2): 681–693. Bibcode:2001ApJ...546..681T. arXiv:astro-ph/0011223. doi:10.1086/318301.
  3. Macri, L. M.; Stanek, K. Z.; Bersier, D.; Greenhill, L. J.; Reid, M. J. (2006). A New Cepheid Distance to the Maser-Host Galaxy NGC 4258 and Its Implications for the Hubble Constant. Astrophysical Journal 652 (2): 1133–1149. Bibcode:2006ApJ...652.1133M. arXiv:astro-ph/0608211. doi:10.1086/508530.

Зовнішні посилання

Навігатори



NGC 4254 | NGC 4255 | NGC 4256 | NGC 4257 | NGC 4258 | NGC 4259 | NGC 4260 | NGC 4261 | NGC 4262

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.