Метальна міна

Метальна міна - боєприпас, в останній чверті XIX століття вважався альтернативою першим торпедам (головним чином в силу багато меншої вартості метальної міни - а також її більшої надійності і простоти виробництва і експлуатації). 10-дюймовий (254-міліметровий) морський міномет (точніше - метальний мінний апарат) метав міну, споряджену приблизно 25 кілограмами динаміту чи піроксиліну на дальність близько 40 метрів (при цьому міна рухалася за інерцією в воді).

Малюнки зі статті «Мінні апарати» («Військова енциклопедія Ситіна»)

Морські метальні міни були особливо популярні в Росії. З 106-ти міноносок, які мав в 1900 році Російський імператорський флот (будівництво міноносок в Росії почалося в 1877 році), на 49-ти були все ще встановлені метальні мінні апарати, на 43-х - «постійні» (нерухомі) мінні (торпедні) апарати для самохідних мін (торпед; в Росії їх називали також «мінами Вайтхеда») і на 14-ти - поворотні мінні апарати для самохідних мін. Крім того, метальними мінами ще в 1905 році озброювалися всі без винятку мінні катери, носіями яких були ескадрені броненосці і крейсери 1-го рангу Російського Імператорського Флоту (у всіх випадках - по два катери на корабель).[1][2]

Примітки
  1. Предшественники Торпедоносцев // Моделист-Конструктор. - 1985 - № 12
  2. Д. И. Калмыков, И. А. Калмыкова (составители). Торпедой - Пли! История малых торпедных кораблей. - Минск : Харвест, 1999. - С. 76, 78, 80. - ISBN 985-433-419-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.