Метасеквоя китайська

Древній релікт, вона займала наприкінці крейдового періоду (90—65,5 мільйонів років тому) величезні території в середніх і високих широтах Північної півкулі (включно з більшою частиною Сибіру, Східною Європою, Гренландією й Північною Америкою).

Метасеквоя китайська залишила слід в історії палеоботаніки як одна з небагатьох живих рослин, відомих передусім як скам'янілість. Викопне листя й шишки були спочатку описані під назвою Sequoia (секвоя). Через деякі відмінності від секвої японський ботанік Мікі Шігеру з університету Осаки в 1941 році придумав для скам'янілості назву метасеквоя. Перші живі дерева метасеквої китайської були виявлені в 1944 році китайським ботаніком Ван Чжанем у провінції Сичуань[2].

Дерево до 45 метрів заввишки. Крона конічна в молодих дерев, з віком стає округлою. Кора червонувато-коричнева в молодих дерев, але згодом стає більш темною, сіруватою й потрісканою. Листки дворядні, лінійні, на зиму опадають; опадають навіть пагони. Однодомна рослина. Шишки майже кулясті, до 2 см у діаметрі, на довгих ніжках. У 20 років досягає 20 м заввишки й до 1,5 м в обхваті стовбура. Шишки з'являються на 6–9 році й дають схоже насіння.

Зараз зростає у природному стані тільки в провінціях Хубей, Сичуань, Хунань центральної частини Китаю на висоті 800–1500 метрів над рівнем моря, переважно в гірських долинах. Метасеквоя вирощується в багатьох ботанічних садах світу. В Україні успішно росте від Ялти до Києва.

• 
  Стовбур дорослого дерева
• 
  Нижня частина стовбура
• 
  Гілочка метасеквої
• 
  «Жіночі» шишки
• 
  «Чоловічі» шишки
• 
  Зріз 25-річної метасеквої
• 
  Метасеквоя китайська восени

• Метасеквоя китайська у Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАН України
• 
• 
• 

• The Gymnosperm Database — Metasequoia glyptostroboides (англ.)
• The IUCN Red List of Threatened Species — Metasequoia glyptostroboides (англ.)
• Die Metasequoia, ein zum Leben erwecktes Fossil (нім.)
• Энциклопедический словарь — Метасеквойя (рос.)
• He, Zican, Jianqiang Li, Qing Cai, Xiaodong Li, and Hongwen Huang. 2004. «Cytogenetic Studies on Metasequoia Glyptostroboides, a Living Fossil Species». Genetica. 122, no. 3: 269–276.
• International Metasequoia Symposium, Ben A. LePage, Christopher J. Williams, and Hong Yang. The Geobiology and Ecology of Metasequoia. Topics in geobiology, v. 22. Dordrecht: Springer, 2005. ISBN 1-4020-2764-8
• Proceedings of the Second International Symposium on Metasequoia and Associated Plants, August 6-10, 2006, Metasequoia: Back from the Brink? An Update. Edited by Hong Yang and Leo J. Hickey. Bulletin of the Peabody Museum of Natural History, Volume 48, Issue 2 31 October 2007, pp. 179-426.
• Bartholomew, Bruce, D. E. Boufford, and S. A. Spongberg. «Metasequoia glyptostroboides--Its present status in central China.» Journal of the Arnold Arboretum 64.1 (1983): 105–128.
• Farjon, A. (2005). Monograph of Cupressaceae and Sciadopitys. Royal Botanic Gardens, Kew. ISBN 1-84246-068-4.
• Hanks, D.A. Crescent Ridge Dawn Redwoods Preserve (2005). http://www.dawnredwood.org
• Jahren, A. H. & Sternberg, L. S. L. (2003). Humidity estimate for the middle Eocene Arctic rain forest. Geology May 2003 pdf file
• Metasequoia Glyptostroboides. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). Процитовано 25 вересня 2006. (англ.)
• Metasequoia stumps, Axel Heiberg IslandPDF (804 KB)
• Williams C.J., LePage, B.A., Vann D.R., Tange, T., Ikeda, H., Ando, M., Kusakabe, T., Tsuzuki, T. and T. Sweda. (2003). Structure, allometry, and biomass of plantation Metasequoia glyptostroboides^{[недоступне посилання з квітня 2019]} in Japan. Forest Ecology and Management, 180(103): 287–301.
• Williams C.J., Johnson A.H., LePage, B.A., Vann D.R. and T. Sweda. 2003. Reconstruction of Tertiary Metasequoia Forests II. Structure, Biomass and Productivity of Eocene Floodplain Forests in the Canadian Arctic. Paleobiology, 29(2): 271–292.

• RememberUs.org — організація, що висаджує метасеквої по світу