Метаторберніт

Метаторберніт (рос. метаторбернит; англ. metatorbernite; нім. Metatorbernit m) мінерал, низькотемпературна зневоднена модифікація торберніту — водного фосфату міді та урану шаруватої будови.

Метаторберніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Cu(UO₂)₂(PO₄)₂·8H₂O
Nickel-Strunz 10 8.EB.10[2]
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія
Інші характеристики
Радіоактивність
Типова місцевість Schneeberg ore districtd[2]
 Метаторберніт у Вікісховищі
Метаторберніт

Загальний опис

Хімічна формула: Cu(UO2)2[PO4]2•nH2O; n≤8.

Містить (%): CuO — 8,3; UO3 — 61,2; P2O5 — 15,1; H2O — 15,4.

Сингонія тетрагональна.

Утворює дрібні таблитчасті кристали та агрегати.

Густина 3,5-3,7.

Твердість 2-3.

Блиск скляний до перламутрового.

Спайність досконала.

Колір від смарагдового до жовтого.

Риса блідо-зелена.

Крихкий.

Прозорий та напівпрозорий.

Радіоактивний.

Зустрічається як вторинний мінерал, який утворюється при дегідратації торберніту.

Асоціює з сульфідами міді та уранініту.

Знахідки: Корнуол (Велика Британія), Шинколобве (Заїр).

Від мета… й назви мінералу торберніту (F.Rinne, 1901).

Синонім — метахальколіт, метакупроураніт.

Різновиди

Розрізняють:

  • метаторберніт–І
  • метаторберніт–ІІ.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Метаторберніт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Метаторберніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.