Метацинабарит

Метацинабарит (рос. метациннабарит; англ. metacinnabarite; нім. Metazinnabaryt m, Metazinnober m) — мінерал класу сульфідів, сульфід ртуті координаційної будови.

Метацинабарит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула HgS
Nickel-Strunz 10 2.CB.05a[2]
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія
Колір риси чорний
Інші характеристики
Названо на честь Кіновар[3],
мета-[3]
Типова місцевість Redington mined[2]
 Метацинабарит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: β-HgS.

Містить 86,2 % Hg і 13,8 % S.

Високотемпературна (понад 617 К) кубічна поліморфна модифікація кіноварі з кристалічною структурою типу сфалериту.

При охолоджуванні переходить в кіновар α–HgS; присутність домішок Fe, Zn, Se підвищує стійкість метацинабариту.

У залежності від домішок виділяються різновиди: гвадалкацарит (Zn do 9,5 % при 6 % Cd), сауковіт (Cd до 12 % при 3,1 % Zn) і онофрит (Se до 8,5 %).

Кристалізується в кубічній сингонії.

Форма виділень: дрібнозернисті кірки, порошкуваті агрегати, нальоти, рідко — кристали тетраедричного габітусу.

Густина 7,7-7,8.

Твердість 3,0-3,5.

Колір чорний, сіруватий, рідше темно–коричневий, блиск металічний.

Крихкий.

Типовий мінерал поверхневих гідротермальних родов., тісно асоціює з кіновар'ю.

Знахідки: Обермошель (Рейнланд-Пфальц, ФРН), Ідрія (Словенія), копальня Редінґтон (штат Каліфорнія, США — останнє у 1870 р.).

В Україні у значних кількостях зустрічається на ртутних родов. Вишківського і Берегівського районів Закарпаття.

Нерідко відмічається як повторний мінерал в зоні окиснення ртутних родов.

Збагачується аналогічно кіноварі.

Спільно з ін. мінералами ртуті входить до складу ртутних руд.

Від мета… й нім. «Zinnober» — кіновар (G.E.Moore, 1870).

Різновиди

Розрізняють:

  • метацинабарит селенистий (різновид метацинабариту, який містить до 7 % Se);
  • метацинабарит цинковистий (різновид метацинабариту, який містить до 5 % Zn).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Метацинабарит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Метацинабарит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.