Метод Товарова
![](../I/%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%96_2.JPG.webp)
![](../I/T-3_(%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0).jpg.webp)
![](../I/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0.jpg.webp)
Метод Товарова — метод визначення зовнішньої питомої поверхні порід, заснований на залежності швидкості проходження повітря крізь шар проби від площі її поверхні (ступеня дисперсності).
Методика виконання
Пробу, підготовлену до досліджень, висушують у сушильній шафі до постійної маси при температурі 105 ± 5 °C. З висушеної і охолодженої проби крупністю не менше 0,01 мм підготовлюють дві наважки для визначення густини і дві наважки для визначення питомої поверхні. Маса наважки розраховується за емпіричною формулою:- m = 3,33×δ×n,
де δ — дійсна густина матеріалу, кг/м³; n — коефіцієнт, що характеризує насипну густину і дисперсність матеріалу.
Для більшості високодисперсних матеріалів n = 1, для грубодисперсних n > 1 (рекомендується n = 3), для матеріалів з великою пористістю (наважка може не поміститися у кюветі) n < 1 (рекомендується n = 0,5).
На дно кювети 1 кладуть паперовий фільтр 6, поверх нього висипають наважку і розрівнюють її. Зверху наважки поміщають другий фільтр і ущільнюють наважку плунжером 2. Визначають висоту шару ущільненої наважки та видаляють плунжер з кювети. Відкривають кран 4 і ґумовою грушею 5 створюють такий тиск, щоб рівень води в манометричній трубці досяг нижнього краю верхньої колби. Закривають кран і секундоміром визначають час проходження меніска води в манометрі 3 між рисками І і ІІ (при невеликій швидкості) або ІІІ і IV (при швидкому русі меніска). Під час випробувань фіксують температуру.
Зовнішню питому поверхню розраховують за формулою:
- Sз = K×M×t½ /m,
Зовнішню питому поверхню визначають на двох паралельних наважках; різниця між результатами повинна бути не більше 5 м²/кг. Якщо різниця перевищує 5 м²/кг, дослідження повторюють ще на двох наважках та за кінцевий результат приймають середнє арифметичне двох найближчих значень.
Див. також
Література
- Товаров В. В. Измерение удельной поверхности порошкообразных материалов // Заводская лаборатория. — 1948. — Вып. 14. — С. 68—76.
- Папушин Ю. Л., Смирнов В. О., Білецький В. С. Дослідження корисних копалин на збагачуваність. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. — 344 с.