Мечислав Ледуховський

Мечисла́в Ледухо́вський, (пол. Mieczysław Ledóchowski; 29 жовтня 1822(18221029) 22 липня 1902, Рим) польський релігійний і політичний діяч. Католицький єпископ, кардинал, примас Польщі (18661886); інквізитор Римської інквізиції (призначений Левом XIII) 20 лютого 1878 р. — 20 липня 1903 р.[6][7]. Представник шляхетського роду Ледуховських гербу Шалава.

Мечислав Ледуховський
пол. Mieczysław Halka Ledóchowski
Народився 29 жовтня 1822(1822-10-29)[1][2][…], 24 жовтня 1822(1822-10-24)[3] або 1822[4]
Ґуркі, Ґміна Клімонтув, Сандомирський повіт, Свентокшиське воєводство, Польща
Помер 22 липня 1902(1902-07-22)[1][2][…]
Рим, Італія[1]
Поховання Базиліка Святих Петра і Павла
Країна Польща
 Російська імперія
Діяльність католицький священник, дипломат
Alma mater Папський Григоріанський університет
Знання мов польська[2]
Посада католицький архієпископd, Кардинал[5], камерленг Колегії Кардиналівd, католицький єпископ, титулярний архиєпископd, Примас Польщі і apostolic nuncio to Belgiumd
Конфесія католицька церква[5]
Рід Ледуховські
Батько Йосиф-Захарій Ледуховськийd
Нагороди

Великий хрест ордена Червоного орла

Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього


Біографія

Отримав освіту в Папському Григоріанському університеті. 1861 року отримав сан титулярного архієпископа, 1866 — познансько-гнєзненського архієпископа і примаса Польщі.

У першому періоді володарювання продемонстрував прихильність прусській владі, взявши на себе зобов'язання утримуватися від підтримки національного руху, збільшити участь німців в управлінні дієцезією та виховувати семінаристів в дусі відданості прусській держави. Втім з розгортанням політики культуркампфу 1873 року він відмовився від утисків польської мови в релігійних науках, а також уникав призначення на керівні посади єпархій німців, всупереч бажанням німецької влади. Принципова позиція архієпископа призвела до його ув'язнення 1874 року в Острові Великопольському.

Втім ув'язнення викликало зріст популярності Ледуховського серед польських вірних. Його політика протягом цього періоду була підтримана і Папою римським, який підвищив його до рангу кардинала в 1875 році. Згідно з німецьким законодавством кардинали мають рівні права з членами королівської сім'ї і відтак не можуть бути позбавлені волі. Таким чином в 1876 року архієпископ був звільнений, однак змушений був покинути країну і перебратися до Ватикану, де 1886 року зрікся посади польського примаса.

Помер 1902 року в Римі, 1927 його його прах спочив у Познанській катедрі.

Нагороди і відзнаки

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119066459 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. https://www.biografiasyvidas.com/biografia/l/ledochowski.htm
  5. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  6. La Gerarchia Cattolica e la Famiglia Pontificia per l'anno 1882. Rzym: 1882
  7. Kardynałowie inkwizytorzy generalni Rzymskiej Inkwizycji (пол.)
  8. A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Процитовано 18 січня 2018.
  9. Z. A. Judycki. Polacy w świecie // Kwartalnik biograficzny Polonii, Paryż, nr 1/1992. — S. 40. (пол.)
  10. T. W. Lange. Szpitalnicy, Joannici, Kawalerowie Maltańscy. — Warszawa 1999. — S. 144.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.