Ледуховські

У Марціна Бельського в його «Хроніці Польській» за 1300 рік (за часів короля Вацлава ІІ), згадується Петро Галка з Романова гербу Салава (Шалава), який названий там гетьманом руським.[2]

Першим Ледуховським стає Нестор Галка, який отримує у володіння Ледихів приблизно у 1457 р. від Великого князя Литовського Казимира Ягеллончика.[3]

В опису Кремінецького замку у Люстрації 1552 року згадуються землі недалеко від Кремінця, які знаходяться у власності зем'ян Міхна, Богдана, Гаска, Вінка, Гнєвоша Ледуховських. В акті Люстрації Кремінецького замку від 1563 року згадується будинок на вул.Жидовській, який належить зем'янину Гнівошу Ледуховському.[4]

Також відомий Рафал Галка з Романова, який був похований 1572 р. у Львові у Домініканському костелі і Станіслав Галка (пом.1602 р.), похований там же.

«Метрика Волинська» згадує Дениска Ледуховського у 1578 р.. Ян, Юрій, Самуїл Ледуховські є серед тих, що поставили підпис на виборах короля Владисла́ва IV.

• Кузьма, ймовірно, дружина — Сенька
  • Івашко
    • Гнівош
      • Макар — земський писар, у Крем'янці король Сигізмунд ІІІ Ваза 29 серпня 1598 видав для нього грамоту, 1603 року отримав позитивний вирок суду стосовно його позову на спадкоємців Миколая Жолкевського через неправомірне приєднання частини Лідихова до «Брідщизни»; помер 1612 року[5]
        • Олександр — писар гродський крем'янецький
        • Самійло (Самуель) — дідич найбільшої частини Лідихова, Перенятина, суддя земський кременецький (дружина — Єлизавета[6])
          • Стефан (пом. 1676) — брацлавський, потім — волинський каштелян
            • Станіслав (пом. 1725) — маршалок трибуналу коронного
            • Франтішек (пом.1704) підкоморій кременецький, потім каштелян волинський, дружина — з роду Семашків, мав сина — волинського^{[якого?]} старосту, дочок Розалію та Саломею — дружину Яна Потоцького, підстолія київського[7].

• Дмитро — дідич Кисилина[8]
• Адам Ледуховський — волинський каштелян, володимирський староста
• Андрій — підстолій волинський, чоловік княжни Доміцелли з Четвертинських[9]
• Миколай — володимирський староста, любачівський каштелян[10]
• Стефан Ледуховський (бл. 1625–1676) — державний та військовий діяч, урядник, дипломат Речі Посполитої.
• Станіслав (1666—1725) — військовий та державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій, один з найвідоміших польських політиків
• Франциск-Антоній (1728–1783) — син Адама Ледуховського. Чернігівський воєвода
• Ігнацій Гілярій Ледуховський (1795–1870) — польський військовик, бригадний генерал.
• Мечислав Галька-Ледуховський (1822–1902) — кардинал і примас Польщі
• св. Уршула (Юлія-Марія) Галка-Ледуховська (1865—1939) — свята римо-католицької церкви, монахиня, засновниця чернечого згромадження сестер-уршулянок.[11]
• Ігнасій Ледуховський (1871—1945)- генерал Війська Польського, загинув у фашистському концтаборі[12].

У Генеалогії потомків Сейму Великого зазначено якнайменше 203 представника роду[13]

Нині представники роду Галка-Ледуховських проживають у Польщі, Австрії, Англії, Україні. Південній Африці

Мали численні володіння. Крім с. Лідихіва протягом XVIII-ХІХ ст. різні представники роду були дідичами містечка Киселин на Волині[3], Волочиська, Смордви, Свищіва, Матвійковичів (Кременецького повіту), Островця на Волині, Хотина (тепер Рівненська обл.).25 серпня 1698 року король Речі Посполитої Август ІІ дарує село Тетликівці (в оригіналіTetlykowce) Кам'янецького повіту, Волинського воєводства з усіма жителями, лісами, млинами, доходами і т.ін. волинському каштелянові Францишку Ледуховському та його дружині, Гелені Семашковні. Також у власність Ледуховських переходять Смідин (як Свідин), Обарів та інші володіння.[3]У XVIII ст. володіли с. Варковичі[14], с. Печихвости та околиці, Хотин та околиці (всі-сучасна Волинська обл).[5]Крім того, у 1745 році Франциск-Антоній у посаг за Людвікою Денгоф отримав володіння на території нинішньої Польщі-Клімонтув, Оссолін і Тетіїв (тепер Київська обл).

У к. ХІХ-поч. ХХ ст. у власності Ледуховських були с. Кодня[15] та с. Старий Солотвин Волинської губернії (тепер Житомирська обл.)[16]Будували палаци у Смордві, Волочиську, С.Солотвині.

У різний час представники роду жертвували значні суми на потреби монастирів, костелів, монаших орденів. Зокрема Ледуховські були жертводавцями монастиря о. Домініканів у Підкаміню. Також донька Франциска-Антонія Анна (нар.1750) пожертвувала на шпиталі та монастирі у Варшаві 71 600 злотих.[3]

• Лідихівські (Ледуховські)
• Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu. — Lwów, 1879. — 220 s. (пол.)
• Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 14, 1911. — S. 54—…. (пол.)
• Ledochowski herbu Salawa // Niesiecki, Kasper. Herbarz Polski / wyd. J.N. Bobrowicz. — Lipsk, 1839—1845. — T. 6. — S. 32—38. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 820 s. — S. 65—66. (пол.)

• 43. 1562 p., листопада 10. / Лютого 23 — Лист королівського дяка Андрія Івановича п. Гневошу Ледоховському про звільнення від плати в королівську казну за землю під Кременецьким замком
• 44. 1568 p., грудня 17. / Лютого 23 — Привілей польського короля Сигизмунда Августа кременецькому зем'янину Макару Ледоховському на безмитне виготовлення і продаж напоїв у шинку коло Кременецького замка.
• Ledóchowski // Genealogia Polaków. (пол.)
• Osoby o nazwisku «Ledóchowski» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego. (пол.)