Меїр Блінкен

Меїр Блінкен (народжений Меєр Блінкін; 1879—1915) — американський єврейський письменник, який народився на території України в колишній Російській імперії, і опублікував близько 50 художніх та наукових праць на їдиші у 1904—1915 роках. Прадід нинішнього Державного секретаря США Ентоні Блінкена.

Меїр Блінкен
Народився 1879[1][2]
Переяслав, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 1915[1]
Країна  Російська імперія
 США
Діяльність письменник
Мова творів Їдиш

Життя та кар'єра

Блінкен народився в 1879 році в Переяславі, родина мала прізвище Блінкін[3]. Навчався в релігійній єврейській початковій школі.

Став сиротою у 8 років, майже одночасно, у молодому віці, померли його батько, Янкель, та дядя Кельман[4]. Потрапив до Києва, де здобув комерційну освіту.

У січні 1898 року Меїр Блинкін взяв шлюб із 20-річною Ханне-Махле Туровською, дочкою хлібороба із села Варовичі під Києвом. Весілля зіграли в Хоральноій синагозі на Подолі в Києві. У 1900 році народився первісток — Моїсей (в єврейському варіанті імені — Моше), далі сини Соломон, Яків-Гірш та Віктор (останній помер двомісячним)[4].

У 1904 році у віці 25 років Блінкін разом з одним із синів переїхав до Америки, де в судових паперах на теплоході, яким він діставався Нью-Йорка, його прізвище записали як Блінкен (англ. Blinken)[5]. Родина здійснила подорож із пересадками через Гамбург та Ліверпуль із найдешевшими квитками, тобто мала весь час перебувати не в каютах, а на палубі. Рідним містом (і це зафіксовано у документах) вони назвали Київ[5].

У 1906 році до Меїра переїхала дружина Ханна з рештою дітей, у Нью-Йорку у Блинкіних народиться ще одна дитина[4].

Протягом наступних 10 років заробляв на життя роботою, яка включала столярні роботи та володіння масажним бізнесом[6], і водночас опублікував близько 50 художніх та наукових праць. У 1908 році Блінкен опублікував книгу «Вайбер», яка є однією з найдавніших книг мовою їдиш, де явно йдеться про жіночу сексуальність, і, можливо, першою книгою письменника їдиш в Америці, яка взагалі стосується сексуальності[джерело?].

Річард Елман прокоментував ці теми в огляді творчості Блінкена у 1980-х роках, написавши в The New York Times, що серед спільноти їдишських авторів, які писали для переважно жіночої літературної аудиторії художню літературу на ідиш, Блінкін «був одним з небагатьох, хто вирішив показати з емпатією точку зору жінки в акті любові чи гріха».[7] Спеціалістка з літератури на їдиш Рут Вісс писала, що Блінкен був надзвичайно популярним серед власного покоління американців, що розмовляли на їдиш, але його колишня слава згасла після його смерті.[8] Емануель С. Голдсміт характеризував Блінкена як частину покоління письменників на їдиш в Америці, які розробили нову форму літератури на їдиш. Як Голдсміт, так і Елман підкреслили, що головним спадком роботи Блінкена було те, що він яскраво відтворив атмосферу та характери ранньої єврейської діаспори в Нью-Йорку.[9]

Меїр Блінкен помер у 1915 році, у віці 38 років, від церебрального абсцесу, викликаного хронічним захворюванням і менінгітом[4][10]. Його поховали в Бронксі.

Діти Меїра одружилися з єврейськими дівчатами й поміняли імена: Соломон став Семом, Мойсей — Морісом та писав своє ім'я на французький манер, Maurice[4]. Двоє онуків Блінкена, Алан Блінкен і Дональд Блінкен, служили послами США в Бельгії та Угорщині відповідно. Син Дональда Ентоні (правнук Меїра) став Державним секретарем США в адміністрації президента США Джозефа Байдена.[11]

Деякі зібрані твори Блінкена опублікувало видавництво Державного університету Нью-Йорка в 1984 р.[12] і були включені в інші збірники літератури їдиш у столітті після його смерті.[13]

Примітки
  1. Faceted Application of Subject Terminology
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Shimon Briman (30 листопада 2020). Yiddish and the Ukrainian–Jewish roots of the new U.S. Secretary of State. Ukrainian Jewish Encounter. Процитовано 6 січня 2021.
  4. Заокеанская родня: как cемья Тони Блинкена оказалась в Америке. ГОЛОС АМЕРИКИ (рос.). Процитовано 1 травня 2021.
  5. Дмитро, Анопченко (25 листопада 2020). "Блинкены из Киева": уникальные факты о семье будущего Госсекретаря США. podrobnosti. Процитовано 1 травня 2021.
  6. Yiddish and the Ukrainian–Jewish roots of the new U.S. Secretary of State. UJE - Ukrainian Jewish Encounter (амер.). 30 листопада 2020. Процитовано 8 травня 2021.
  7. Elman, Richard (18 березня 1984). Reviews In Short. The New York Times. Процитовано 6 січня 2021.
  8. Romano, Carlin (January 2021). The Yiddish Yiches of a New Top Diplomat. Moment Magazine. Процитовано 6 січня 2021.
  9. Goldsmith, Emanuel S. (23 березня 1984). Jewish Books in Review. The Rhode Island Herald (Rhode Island Jewish Historical Society). Процитовано 6 січня 2021.
  10. Peretz, Martin (30 листопада 2020). Memories and Expectations of Antony Blinken. The algemeiner. Процитовано 6 січня 2021.
  11. Voice of America—Russian Service (3 грудня 2020). Настоящее время: Америка. GolosAmeriki.com. Voice of America. Процитовано 3 грудня 2020.
  12. Stories by Meir Blinkin. State University of New York Press. Процитовано 6 січня 2021.
  13. Four Unique Books Published by the Sholem Aleichem Club. Sholem Aleichem Club. Процитовано 6 січня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.