Миклашевський Андрій
Андрій Михайлович Миклашевський (д/н — пом. квітень 1751) — український державний діяч часів Гетьманщини.
| Андрій Миклашевський | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1751 |
| Титул | шляхтич |
| Посада | стародубський наказний полковник |
| Термін | 1729-1730 |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Миклашевські |
| Батько | Михайло Миклашевський |
| У шлюбі з |
Марина Юріївна Святополк–Четвертинська Євфросинія Павлівна N |
| Діти | 3 сина і 1 донька |
 Герб | |
Життєпис
Походив з впливового шляхетсько-старшинського роду Миклашевських. Старший син Михайла Миклашевського, стародубського полковника. Стосовно прізвища матері існують дискусії.
1706 року втратив батька, після чого опинився під протекцією гетмьана Івана Мазепи. 1707 року розпочав службу в Стародубському полку. 1709 року брав участь у Полтавській битві на боці російського імператора Петра I. 1716 року отримавтитул значного військового товариша. У 1719 році отримав універсал гетмьана Івана Скоропадського на с. Білий Колодязь в заміну за с. Паліївку, надану царем його батькові, і відібрану на Гамаліївський монастир.
Оженився на представниці князівського роду Святополк-Четвертинських. 1729 року призначається наказним полковником стародубським (до 1730 року). 1732 року оженився вдруге. 1735 року стає бунчуковим товаришем в Стародубському полку. 1745 року мав судову справу за землю з вдовою полкового осавула Ханенка. В тому ж році подав чолобитну про слідство про спірні землі з Ганною, вдовою полкового осавула Пилипа Данченка.
Майнові справи
Мав 8 дворів куренчиків у с. Ярцево. У с. Нижньому мав 102 ґрунтових двора і 102 бобильські хати. Володів руднею Вепринською.
Родина
1. Дружина — Марина, донька князя Юрія Андрійовича Святополк–Четвертинського
Діти:
- Анастасія (бл. 1720—1784), дружина Григорія Борозни, бунчукового товариша
- Петро (1724—бл. 1768), стародубський полковник
- Михайло (1727—бл.1800)
2. Дружина — Євфросинія Павлівна N
діти:
- Іван (1735—після 1787), надвірний радник, губернський «предводитель» Новгород–Сіверського намісництва
Джерела
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — 432 с