Миски

Перші шорці, що заселили високий мис біля впадіння річки Кійзак у річку Мрас-Су, з'явилися тут в 1770-і роки. Шорці назвали цю місцевість — улус Томазак (осичняк на височині), а російські — сільце на Миски. У 1826 році улус був внесений у реєстр царської канцелярії під назвою улус Миськів. Основними заняттями мешканців тоді були полювання, рибальство, скотарство, збирання кедрових горіхів, ковальське ремесло.

Стимулом до розвитку краю стало становлення шорської державності: в 1926 році утворився Гірсько-Шорський національний район з центром у Мисках. Розукрупнення Гірсько-Шорського району відбулося в 1939 році на три адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі Мисковський район (існував до 1956 року). З 30 листопада 1949 року село Миски віднесли до категорії робітничих селищ, а 8 травня 1956 року робітниче селище Миски перетворене в місто обласного підпорядкування. Наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років у районі міста будували завод синтетичного бензину.

Бурхливий розвиток економіки Мисковського району почався з освоєння Томь-Усинського вугільного родовища в 1948 році, з'явився трест «Томусашахтобуд», деревообробний комбінат, цегельний і асфальтовий заводи, Том-Усинська ГРЕС]] (1953), Том-Усинський завод залізобетонних конструкцій, завод будівельних матеріалів і керамзитового гравію, Усть-Мраська лісоперевалочна база. У 1971 році здано в експлуатацію розріз «Сибіргінський», в 1974 році — ЦЗФ «Сибір». Паралельно зі зведенням підприємств будували житло й об'єкти соціально-культурного призначення.

На початку 1990-х років спад в економіці країни негативно позначився й на Мисках. Багато підприємств міста стали банкрутами.