Мислений закон

Ми́слений зако́н (порт. lei mental) — закон від 8 квітня 1434 року, що запроваджував систему майорату в Португальському королівстві, посилюючи владу короля. Прийнятий за правління Дуарте на Сантаренських кортесах[1]. Постав на основі законопроекту юриста Жуана Реграського. Був чинним до 1832 року[1]. Назва закону походить від «замислу» попереднього короля Жуана І, який планував його, але не встиг ні написати, ні затвердити[1]. Метою закону було посилити контроль королівського уряду над шляхтою. Внаслідок кризи 1383—1385 років і війни з Кастилією король Жуан І був змушений жалувати своїм прибічникам землі з королівського домену, що сильно скоротило доходи до державної скарбниці й посилило місцеву знать[1]. Для мирного вирішення проблеми уряд Дуарте обмежив права шляхти на жалувані землі. Згідно з законом заборонялося відчуження земель, жалуваних королем, як то продаж чи застава; не дозволялося їх дроблення між нащадками[1]. Власник жалуваної землі міг передати її у спадок лише старшому (лат. maior) сину-первістку. Якщо власник не мав законного спадкоємця, жалувана земля поверталися до королівського домену після його смерті[1]. Виняток становили лише землі Браганського дому, який після 1640 року став монаршим. На практиці закон став інструментом централізації. Текст договору увійшов до «Мануельських ординацій».