Мисливський будинок Юсупова

Мисливський будинок князя Юсупова (також Юсуповський палац, Аскерін) — палац князя Фелікса Юсупова в селі Соколине Бахчисарайського району Криму, пам'ятка архітектури місцевого значення. Побудований в 19081912 роках, за проектом ялтинського архітектора Миколи Петровича Краснова, у східному стилі, з використанням мотивів ханського палацу в Бахчисараї[1].

Мисливський будинок Юсупова
44°32′50″ пн. ш. 33°57′35″ сх. д.
Країна  Україна
Місто Соколине
Тип особняк
Засновник Фелікс Юсупов
Дата заснування 1912
Статус  Комплекс пам'яток

Мисливський будинок Юсупова
Мисливський будинок Юсупова (Автономна Республіка Крим)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

У 1908 році Юсуповими в Коккозах (Богатирській волості) було придбано маєток, у якому, за бажанням Зінаїди Миколаївни Юсупової, було вирішено побудувати «будинок у місцевому стилі». Будівництво було доручено головному архітектору Ялти Миколі Петровичу Краснову, який у цей час вже був зайнятий спорудженням Кореїзького (для великого князя Петра Миколайовича) і Лівадійського палаців[2]. Новому маєтку господарі, які з XV століття служили російським царям і прославилися військовою доблестю, дали назву Аскерін (у перекладі — приналежна воїну)[3][4].

Фелікс Юсупов із дружиною

Будівля була білою (в дусі татарських гірських будинків), дах покритий блискучою черепицею, кольору морської хвилі, у стрілчастих вікнах — ажурні палітурки. На лівій від головного входу стіні був облаштований пристінний фонтан Блакитних очей, у вигляді неглибокої стрілчастої ніші, облицьований зеленими плитками, із зображенням у центрі стилізованого блакитного ока, з якого витікала цівка води, відсилаючи до назви села: Коккоз у перекладі з татарської — блакитні очі. У великій вітальні була копія бахчисарайського фонтану, в парку — ще один фонтан, створений за мотивами місцевих легенд. Також до комплексу палацу входили: міст через Коккозку, за ним мечеть — подарунок князя місцевому населенню. Палац відвідували Микола II та король Португалії Мануел II.

В еміграції Фелікс Юсупов залишив спогади про палац:

Палац був білий, із дахом із старовинної черепиці, покритої глазур'ю, якій патина часу надала різні відтінки зеленого кольору. Його оточував виноградник, маленький струмок біг біля стін — із балкону можна було ловити форель. Усередині меблі, фарбовані яскравими червоними, синіми і зеленими кольорами, були скопійовані зі старовинної татарської. Східні тканини покривали дивани і стіни. Велика їдальня вдень ​​освітлювалася перськими вітражами на стелі. Увечері, освітлені зсередини, вони пропускали в кімнату світло, яке гармонійно змішувалося зі світлом свічок на столі. Одна зі стін була прикрашена мармуровим фонтаном, де вода текла крапля за краплею з ніжним жалібним звуком по безлічі маленьких раковин, з однієї в іншу. Цей фонтан був точним відтворенням того, що містився в палаці хана… Блакитні очі були всюди: у вітражах, над фонтаном, у Кипарисовому парку і в східній орнаментиці столових приладів…

За радянської влади в палаці розташовувалися школа II ступеня, сільрада, хата-читальня та клуб, влітку турбаза[5] (згодом називалася Орлиний заліт), під час окупації Криму в 1941—1944 роках — чи то казино, чи то бордель, сам маєток сильно постраждав.

Примітки

  1. Памятники архитектуры местного значения. АР Крым. Процитовано 3 квітня 2014.
  2. Микола Петрович Краснов. Мультимедийная энциклопедия "Достопримечательности Крыма" (2004 р.). Процитовано 26 березня 2014.
  3. Крым — Фотосказка. Города и посёлки. Соколиное
  4. Дворец князей Юсуповых (охотничий дом князя Ф.Ф. Юсупова). Полуостров сокровищ. Процитовано 25 березня 2014.
  5. Крымское общество естествоиспытателей и любителей природы. Крым. Путеводитель, 3-е издание / Пузанов, И. И.. — Симферополь.: Крымгиз, 1929. — С. 39. — 614 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.