Михайлов Павло Миколайович

Вихованець Петербурзької Академії мистецтв (1795—1806). Учень С. С. Щукіна.[1] Отримав медалі Академії мистецтв: мала срібна (1804), велика срібна (1805), мала золота медаль (1806) за завдання «Уявити художників, які малюють види і розмовляють між собою про своє мистецтві». Закінчив Академію з атестатом 1 ступеня зі шпагою (1806).

Присвоєно звання академіка з живопису портретної мініатюри (1807).

У 1819—1821 роках брав участь як художник в першій російській антарктичній експедиції Ф. Ф. Беллінсгаузена і М. П. Лазарєва, яку зараховують в число першовідкривачів Антарктиди.[2]

У 1826—1829 роках взяв участь в експедиції М. Н. Станюковича і Ф. П. Літке, спрямованої для дослідження узбережжя Берингового моря і центральної частини Тихого океану.

Художник малював відкриті експедицією Беллінсгаузена острови, види міст і поселень, виконував портретні замальовки аборигенів, ретельно зображував зразки екзотичної флори і фауни. Акварелями і малюнками Михайлова, серед яких багато начерків, властива велика точність і достовірність. Він сумлінно дотримувався інструкцій, отриманим як від Морського відомства, так і від Академії мистецтв, які вимагали, «щоб все намальоване, було вірним зображенням видимого». В 1949 році в архівах Державного історичного музею в Москві було віднайдено оригінал альбома замальовок П. Михайлова на 47 сторінок з понад 200 акварелями із навколосвітньої подорожі Беллінсгаузена.

• С. Н. Кондаков. {{{Заголовок}}}. — Спб. : Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1915. — С. 130.
• {{{Заголовок}}} / редактор: Афанасьева Ирина. — Спб. : ФГБУК Государственный русский музей, 2012. — 144 с. — ISBN 978-5-93332-416-4.