Мишко Дмитро Іванович

Народився в селі Карпилівка (нині село Лубенського р-ну Полтав. обл.) в селянській родині. До 1930 працював у сільс. госп-ві. 1930–32 навч. в Ніжинському пед. технікумі. Працював зав. початкової школи с. Малютинці (нині село Пирятинського р-ну Полтав. обл.; 1932–33), 1935–38 та 1941–43 викладав історію в школі. 1933–34 навч. на екон. ф-ті Лубенського пед. ін-ту, 1934–35 — на істор. ф-ті Полтав. пед. ін-ту, 1936–37 — на істор. ф-ті Харків. пед. ін-ту. 1938–41 навч. в аспірантурі Ін-ту історії України АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України). Від 1941 — учасник Німецьоко-радянської війни у лавах Червоної армії 1941—1945. Від 1943 (і до виходу на пенсію 1973) — наук. співробітник (з 1958 — старший наук. співробітник) відділу історії феодалізму Ін-ту історії України АН УРСР (з 1953 — Ін-т історії АН УРСР; з 1963 — у відділі історії досоціаліст. формацій). 1947 захистив канд. дис., 1964 — докторську дис. на тему: «Соціально-економічне становище селян і антифеодальні рухи на Україні в XV — першій половині XVI ст.» Брав участь у написанні колективних праць з історії України та СРСР. 1968 тимчасово працював у відділі історії міст і сіл УРСР Ін-ту історії АН УРСР, брав участь у підготовці 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР» . Член наук. ради Київ. держ. істор. музею (з 1965 — Держ. істор. музей УРСР, з 1991 — Національний музей історії України), методичного семінару з організації і проведення екскурсій по Києву, Комісії з назви вулиць і площ Києва, редакційно-видавничої ради вид-ва «Радянська школа» (з 1991 — вид-во «Освіта») та ін.

Автор понад 100 наукових і науково-популярних праць.

Має урядові нагороди.

• Швидкий В. П. Мишко Дмитро Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.