Ми — на острові Сальткрока

«На острові Сальткрока» або, по серіалу: «Ми — на острові Сальткрока»[1] (швед. Vi på Saltkråkan) — повість шведської письменниці Астрід Ліндгрен. Від інших творів письменниці відрізняється тим, що спочатку був написаний сценарій, за яким зняли телесеріал, а вже потім вийшла книга[1].

Ми — на острові Сальткрока
швед. Vi på Saltkråkan
Жанр дитячий фільм
Мова шведська
Написано 18 січня 1964

Сюжет

На острові Сальткрока разом з сенбернаром Боцманом, батьком Ніссе, матір'ю Мертою і двома старшими сестрами Тедді і Фредді живе маленька Червен. Коли приходить літо, на острів, в Столярову садибу приїжджає сім'я Мелькерссон і Червен знайомиться з семирічним Пелле, його старшими братами Нікласом і Юханом, їх батьком-вдівцем Мелькером і його дочкою Малін, найстаршою дитиною в сім'ї, яка взяла на себе роль матері.

Сім'ю Мелькерсон відрізняє здатність потрапляти в безглузді історії і опинятися в різних колотнечах. Однак це невміння бути «як всі» і відповідати загальноприйнятим нормам викликає симатію практично всіх — і сусідів по острові Сальткрока, і читачів цієї книги для різновікових груп: «люди розуміли, що безпорадний Мелькер, дивакуватий і по-дитячому захоплений, особливо потребує душевної теплоти і турботи. Як це йому вдавалося, важко сказати, але всі любили його»[1].

Факти
  • Прототипом літературного та кінематографічного острова Сальткрока послужив реальний шведський острів Норрера (швед. Norröra)[2] Стокгольмського архіпелагу, за яким, як по «Острову Червен» влітку проводяться екскурсії[3][4].

Екранізації

Серіал
  • 1964. На острові Сальткрока (серіал, Швеція). На відміну від більшості інших екранізацій Астрід Ліндгрен, серіал «Ми — на острові Сальткрока» не був заснований на книзі. Сценарій був написаний безпосередньо для телесеріалу, а потім вийшов у вигляді книги, після серіалу[1]. Серіал вийшов у 1964 році і складається з 13 серій.

Повнометражні фільми
  • 1964. Червен, Боцман і Мойсей (швед. Tjorven, Båtsman och Moses)
  • 1965. Червен і Крикуша (швед. Tjorven och Skrållan)
  • 1966. Червен і Пірати (швед. Tjorven och Mysak)
  • 1967. Крикуша і Контрабандисти (швед. Skrållan, Ruskprick och Knorrhane)

Література

Примітки
  1. Анастасия Отрощенко: "Астрид Линдгрен: «На острове Сальткрока»" (рос.). © 2003-2017 АНО «Православие и Мир», лиц. Минпечати Эл № ФС77-44847. Процитовано 17 жовтня 2017.
  2. Mattias Henrikson: Alla dessa utflykter runt Stockholm. Kappale Norröra som blev Tjorvens Saltkråkan, s. 208—212. Ordalaget 2013.
  3. Norröra – Tjorvens Saltkråkan (швед.). Copyright © Waxholmsbolaget 2015. Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
  4. Norröra – Tjorvens Saltkråkan med båt (швед.). © 2017 Barn i stan, Stockholm. Процитовано 3 листопада 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.