Мовчан Ярослав Іванович

Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки («Розроблення та впровадження наукових основ і практичних засад збереження біорізноманіття як неодмінної умови сталого розвитку України», 2005), відзнака «American Forests» (1994), відзнака Чорноморської комісії та ГЕФ/ПРООН (Стамбул, 2006), почесні грамоти міністра охорони довкілля (2003), голови Національного агентства України в сфері енергоефективності (2011) та інших.

1. Мовчан Я. І. До аналізу засад збалансованого природокористування / Я. І. Мовчан, І. І. Ілляшенко // Природокористування: методологічні та соціальні проблеми оптимізації. — К. : Наук. думка, 1992. — С. 46–56.
2. Мовчан Я.І. Екомережа України: обґрунтування структури та шляхів утілення. // Конвенція про біологічне розмаїття: громадська обізнаність та участь. – Київ: Стилос, 1997. – С.98–110.
3. Мовчан Я. І. Зелена книга України: якою їй бути? / [Мовчан Я. І., Парчук Г. В., Попович С. Ю., Устименко П. М., Шеляг-Сосонко Ю. Р.]; за ред. акад. НАНУ Шеляг-Сосонка Ю. Р. — К. : Академперіодика НАНУ, 2003. — 33 с.
4. Шеляг-Сосонко Ю. Р. Збереження та невиснажливе використання біорізноманіття України: стан та перспективи : [монографія] / Шеляг-Сосонко Ю. Р. — К. : Хімджест, 2003. — 248 с. — (Вакаренко Л. П., Мовчан Я. І. Методологія управління екомережею та пов’язаними з нею територіями ПЗФ. — С. 93–106) (формулювання пропозицій щодо державної програми збереження біорізноманіття).
5. Раритетний фітоценофонд Лісостепу в контексті формування екомережі : монографія / П.М.Устименнко, Д.В.Дубина, Я.І.Мовчан, Д.А.Давидаов, Б.Є.Якубенко. – К,: Видавництво Ліра-КЮ 2017. – 524 с.

Ярослав Мовчан протягом усього творчого життя досліджував біорізноманіття як фундаментальний прояв і властивість живої природи. У його численних наукових працях розроблено логіко-методологічний апарат для системного бачення екології, експериментальної верифікації даних польових досліджень, теоретичного узагальнення їх та наступного застосування отриманих.

Ярослав Мовчан брав безпосередню участь у створенні або сприяв створенню та розширенню низки об'єктів природно-заповідного фонду України, а саме:

природних заповідників:

• «Єланецький степ» (1996);
• «Горгани» (1996);
• «Опукський» (1998);
• «Казантипський» (1998).

Національних природних парків:

• «Вижницький» (1995);
• «Подільські Товтри» (1996);
• «Святі гори» (1997);
• «Яворівський» (1998);
• «Ужанський» (1999);
• «Гуцульщина» (2002);
• «Ічнянський» (2004);
• «Великий Луг» (2006);
• «Мезинський» (2006);
• «Голосіївський» (2007);
• «Прип’ять-Стохід» (2007);
• «Слобожанський» (2009);
• «Бузький Гард» (2009).

регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» (1994).

1. Підготовка та погодження проєкту Указу Президента  „Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій“, включивши до нього створення Національного природного парку „Вижницький“».

2. Підготовка та погодження проєкту Указу Президента  "Про створення національного природного парку «Вижницький».

3. Сприяння розробці та погодженню проекту Указу Президента "Про розширення території національного природного парку «Вижницький».

4. Забезпечення виділення Міністерством фінансів України бюджетного фінансування для новоствореного Вижницького НПП.

Ярослав Мовчан був ''ідейним'' натхненником та координатором групи з розробки засад сучасної екологічної політики України у відповідності до міжнародних стандартів, в якій плідно співпрацювали представники державних органів, насамперед Мінприроди, та громадськості. Він ідейно та організаційно забезпечив процес розробки законодавчих та нормативних документів, які лягли в основу політики охорони природи, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття та переходу України до європейських стандартів якості довкілля.

Ярослав Мовчан послідовно втілював політику щодо долучення України до важливих міжнародних природоохоронних конвенцій, інших договорів та ініціатив. Він був ініціатором і організатором приєднання України до наступних міжнародних угод:

1.    Бернської конвенції (Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, м. Берн, 19.09. 1979 р.) (Закон N436/96-ВР «Про приєднання із застереженнями до Конвенції» від 29.10.96 р.);

2.    Рамсарської конвенції (Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів, м. Рамсар, 02.02.1971 р.; з поправками, внесеними Паризьким протоколом від 03.12.1982 р. та Ріджинськими поправками від 28.05.1987 р.) {Про визнання України правонаступницею Союзу РСР щодо участі у Конвенції див. Закон № 437/96-ВР від 29.10.1996 р.};

3.    Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (Конвенцію ратифіковано Постановою ВР N 3939-XII (3939-12) від 04.02.1994 р.).

4.    Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Про приєднання до Конвенції див. Закон N 535-XIV (535-14) від 19.03.1999 р);

5.    Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою знищення (Про приєднання до Конвенції додатково див. Закон N 662-XIV (662-14) від 14.05.99, ВВР, 1999 р., N 28, ст.232);

6.    Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат {ратифіковано Законом N 1672-IV (1672-15) від 07.04.2004 р.}

Ярослав Мовчан був координатором і організатором  співробітництва  України з міжнародними організаціями та країнами, які, зокрема, надавали безповоротну фінансову допомогу на розвиток державної екологічної політики та її реалізацією, а саме:

1.    Глобальний екологічний фонд (Global Environmental Facilities, GEF);

2.    Світовий банк (World Bank),

3.    Європейський Союз;

4.    Міжнародний союз збереження природи, або МСОП (International Union of Nature Conservation, або IUCN);

5.    Світовий фонд дикої природи (World Widlife Fund, WWF);·

6.     Прибережний та морський союз (Coastal and Marine Union, EUCC);

7.    Європейський центр збереження природи (European Centre for Nature Conservation, ECNC)

Ярослав Мовчан як учасник керівних органів Глобальної екологічної фундації (ГЕФ), доклав значних зусиль для отримання Україною грантової  технічної допомоги від ГЕФ, зокрема, гранти на реалізацію проектів «Збереження біорізноманіття Карпат в Україні» (560 тисяч доларів США, 1993—1998), «Біорізноманіття Української частини Дельти Дунаю» (1994—1998).

За сприяння Ярослава Мовчана в Україні було впроваджено низку вагомих екологічних  проектів, що підтримувалися TACIS, Wetlands International, UNEP та іншими міжнародними організаціями.

Ярослав Мовчан був ініціатором із запровадження в Україні європейського досвіду збереження біорізноманіття шляхом створення та розвитку національної екомережі. Ця ініціатива була реалізована шляхом розробки та прийняття Верховною Радою України відповідних законів, тексти яких були підготовлені у тому числі і Ярославом Мовчаном:

1.     Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 роки (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 47, ст.405);

2.     Закон України „Про екологічну мережу України“ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 45, ст.502).

Ярослав Мовчан в 1994 р. брав участь в семінарі з екологічної політики для Центральної та Східної Європи, організований урядом Нідерландів (м. Вагенінген). На чолі делегації України брав  участь  в обговорення плану реалізації Меморандуму про взаєморозуміння в галузі охорони природи між Нідерландами та Україною (липень 1997 р., м. Амстердам).

Ярослав Мовчан представляв на міжнародних конференціях досягнення України у царині розробки та реалізації екологічної політики. Зокрема, він був офіційним представником України на таких форумах і ініціативах:

1.     Засідання допоміжного органу з наукових, технічних та технологічних консультацій Конвенції про біологічне різноманіття,  7-11 лютого 2005 р., Бангкок, Таїланд (представник Української делегації);

2.     Конференція сторін-підписантів Угоди про збереження водно-болотних птахів Афро-євразійського ареалу (AEWA), Гаага, Нідерланди, 1995 р. (співголова Конференції);

3.     Учасник від України в Робочій групй з підготовки міжнародного Стратегічного плану дій щодо відновлення та охорони Чорного моря, 1996 р. (учасник від України);

4.     Чорноморська Комісія, 1993—1998 рр., 2000—2006 рр. (представник від України);

5.     „Європейський рік збереження природи“ (ENCY — 1995) в Україні, ініційованого Радою Європи (1995 р.), та відзначення десятиліття ENCY  (ENCY+10), 2006 р. (координатор по Україні);

6.     Програма IUCN (МСОП) для країн Центральної і Східної Європи, Гланд, Швейцарія, 1995—1997 рр., (голова групи екологічних радників);

7.     МСОП з освіти та комунікації, 1998—2017 рр., (член Комісії);

8.     Допоміжний орган з наукових, технічних та технологічних порад Конвенції з біорізноманіття (SBSTTA), 2002—2004 рр., (член Бюро);

9.     Міністерська конференція „Довкілля для Європи“ в Україні, Женева–Оргус–Київ, 1995—2003 рр. (підписант від України Оргуської конвенції, 1998 р., ініціатор та організатор проведення конференції в Києві у травні 2003 р.);

10. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція) (2001—2003 рр.) та Протоколу з біорізноманіття до неї (2004—2006 рр.) (співініціатор і співрозробник тексту Конвенції);

11. Протокол „Про стратегічну екологічну оцінку“, 2003 р., (співрозробник).