Римський клуб

Ри́мський клуб (Club of Rome) — міжнародна неурядова організація, аналітичний центр, що об'єднує в своїх рядах вчених, громадських діячів, лідерів думок і ділових людей більш, ніж з 30 країн світу, стурбованих перспективами розвитку людства. Зусилля членів Римського клубу націлені на вирішення актуальних проблем сучасності шляхом розробки нового напрямку в їх вивченні, що отримав назву глобальне моделювання. Так виникла нова наука глобалістика, що вивчає проблеми всього людства за допомогою моделювання на ЕОМ, без поділу на Захід і Схід, Північ і Південь. Римський клуб в даний час складається з приблизно 100 окремих членів; понад 30 національних та регіональних асоціацій; Міжнародного центру у Вінтертурі, Європейського центру підтримки у Відні та фонду Римського клубу, який забезпечує можливість для великих індивідуальних донорів взяти участь у розробці та поширенні проектів Клубу.

Club of Rome
Ри́мський клуб
На честь Рим
Тип неприбуткова організація
аналітичний центр
міжнародна організація
Засновник Авреліо Печчеіd
Засновано 7 квітня 1968
Сфера Глобальні проблеми людства
Галузь international governmental or non-governmental organizationsd[1]
Країна  Швейцарія
Штаб-квартира Вінтертур
Офіційні мови англійська
Керівник Mamphela Rampheled
Ключові особи Авреліо Печчеіd і Олександр Кінгd
Членів 100
Вебсайт clubofrome.org
Нагороди
 Римський клуб у Вікісховищі

Діяльність Клубу керується Генеральною Асамблеєю, яка обирає зі своїх членів невеликий Виконавчий комітет, що здійснює нагляд за діяльністю клубу. Із 2018 року клуб очолює два президенти — Мамфела Рамфеле (ПАР) і Сандрін Діксон-Деклев (Бельгія). Роберто Печчеї — засновник (помер). На відміну від багатьох інших некомерційних організацій, робота Римського клубу обумовлена участю і зусиллями його членів.

Історія

Римський клуб був заснований в 1968 році за ініціативою видатного італійського економіста і підприємця доктора Ауреліо Печчеї. Римський клуб був зареєстрований в кантоні Женева (Швейцарія) як неприбуткова громадська організація. Президентом був обраний А. Печчеї, а після його смерті в 1984 році — А. Кінг. Перші 6 річних зустрічей відбувалися у Відні, Берні, Оттаві, Парижі, Токіо та Західному Берліні. Сьома зустріч, яку спочатку планувалося провести в 1975 році, відбулася роком пізніше в Алжирі.

На початку 21-го століття міжнародні проблеми відродили інтерес до діяльності клубу. В останні роки Римський клуб розпочав цілу низку нових заходів і модернізував свою організацію і місію.

Члени

Римський клуб формувався як незалежна експертна група для оцінки довгострокових наслідків існуючих проблем та перспектив розвитку людства, а також інтелектуального сприяння діяльності міжнародних організацій і національних урядів. Від початку до нього увійшло близько 30 експертів світового рівня, що представляли 10 країн. У наш час римський клуб налічує близько 100 осіб. Римський клуб прагне за своїм складом представляти своєрідний зріз сучасного прогресивного людства. Його членами були і є видатні вчені і мислителі, державні діячі, представники сфери освіти, педагоги та менеджери з більш ніж 30 країн світу. Всі вони відрізняються один від одного освітою і життєвим досвідом, займають різне становище в суспільстві і дотримуються різних переконань і поглядів. Членами Римського клубу були:

Всіх їх об'єднувало глибоке почуття гуманізму і турботи про долю людства. І, яких би вони не дотримувалися думок, вони, звичайно, були вільні виражати їх абсолютно вільно і в тій формі, яка здається їм найбільш прийнятною. Як правило, члени урядів не можуть одночасно бути членами Римського клубу.

У Римському клубі прийнятий порядок кооптації нових членів. За багато років склад його істотно розширився і виявився не настільки збалансованим і врівноваженим, як можна було б бажати. Обмежене членство Клубу відповідає і його функціональним критеріям.

Членом Римського клубу був Богдан Гаврилишин — один з найвідоміших українців у світі, науковець, економіст. Помер 24 жовтня 2016 року в Києві у 90-річному віці. Богдан Гаврилишин створив Міжнародний центр перспективних досліджень, Міжнародний інститут менеджменту в Індії, після – в Україні. Став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум). Був консультантом компаній General Electric, IBM, Unilever, Phillips, радником в кількох країнах.

Діяльність

Зазвичай Римський клуб проводить одне пленарне засідання на рік. Решту часу він діє як «незримий коледж» — неформальне співтовариство людей, об'єднаних науковими інтересами, члени його намагаються підтримувати між собою постійні контакти і в міру необхідності зустрічаються, організовуючи щось на зразок спеціальних вузьких дискусійних груп. Ці зустрічі зазвичай використовуються для обговорення найбільш важливих питань, що становлять загальний інтерес, і в них нерідко беруть участь експерти з різних світових проблем, видатні вчені та політичні діячі.

Члени Римського клубу абсолютно переконані, що долі всіх нас залежать в кінцевому рахунку від того, як буде вирішуватися проблематика всього світу в цілому, причому в набагато більшому обсязі, ніж від вирішення інших більш вузьких, хоча й не менш важливих і невідкладних проблем. Так визначилося покликання Римського клубу — бути каталізатором вирішення глобальних проблем людства.

Основні цілі Римського клубу:

  • виявлення найбільш важливих проблем, які визначатимуть майбутнє людства на основі комплексного та перспективного аналізу;
  • оцінка альтернативних сценаріїв майбутнього;
  • розробка практичних рішень виявлених проблем;
  • стимулювання суспільної дискусії;
  • ефективні заходи для поліпшення перспектив на майбутнє.

Римський клуб за самою своєю природою не може служити інтересам якої б то не було окремої країни, нації чи політичної партії і не ототожнює себе з жодною ідеологією; змішаний склад не дозволяє йому повністю приєднатися до позиції однієї зі сторін, що роздирають людство на частини в спірних міжнародних справах. У нього немає і не може бути єдиної системи цінностей, єдиної точки зору, він взагалі не прагне до однодумності. Висновки проектів, організатором яких він виступає, відображають думки і результати роботи цілих груп вчених і жодним чином не можуть розцінюватися як позиція Клубу. І тим не менше Римський клуб аж ніяк не аполітичний, більше того, його якраз можна назвати політичним в широкому, етимологічному значенні цього слова. Бо, сприяючи вивченню і осмисленню довгострокових інтересів людства, він справді допомагає закласти нові, міцніші і співзвучні часу основи для прийняття важливих політичних рішень і одночасно змушує тих, від кого залежать ці рішення, усвідомити всю глибину відповідальності, яка на них лежить.

Римський клуб в своїй діяльності дотримується трьох засадничих принципів:

  • глобальний погляд на комплексні, масштабні світові проблеми, що відображує дедалі зростаючу взаємозалежність країн в рамках єдиної планетарної системи;
  • міждисциплінарний («холістичний») підхід та розгляд сукупності актуальних проблем — політичних, економічних, соціальних, екологічних, технологічних, культурних і соціо-психологічних — в їхній взаємодії як частин єдиного цілого;
  • розгляд довгострокових наслідків нинішніх проблем, а також політичних рішень і практичних заходів, що знаходяться в арсеналі сучасної політики — підхід, який не завжди можуть собі дозволити уряди, що зазвичай реагують переважно на поточні потреби слабо поінформованих виборців.

Співпраця

Сьогодні клуб у співпраці з такими організаціями, як ЮНЕСКО, ОЕСР, Globe International і широким колом глобальних і регіональних організацій. Римський клуб має афілійовані до нього національні асоціації, що нині діють у 33 країнах світу з метою популяризації ідей клубу та їхньої адаптації й розвитку на національному рівні у відповідь на виклики доби глобалізації. Національні асоціації також покликані вносити свій внесок в глобальні дослідження Римського клубу. В Україні діє #Українська асоціація Римського клубу, президентом якої є Віктор Галасюк.[2]

Доповіді, публікації

Публікація в 1972 році першої, найзнаменитішої доповіді Римського клубу «Межі зростання» (англ. Limits to Growth) щодо довгострокових наслідків глобальної тенденції зростання населення планети, промислового і сільськогосподарського виробництва, споживання природних ресурсів й забруднення довкілля мала великий суспільно-політичний резонанс у світі й заклала основу сучасної концепції «сталого розвитку». Доповідь була перекладена більш ніж 30 мовами і видана загальним накладом понад 12 млн примірників.

За 50 років своєї діяльності Римський клуб підготував більш ніж 40 доповідей з широкого кола питань в контексті світової проблематики та майбутнього людства, більшість з яких отримала серйозний резонанс. Останньою, на сьогодні, доповіддю Римського клубу "Come on! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet", за авторства Ернста Вайцзеккера, Андерса Війкмана та інших.

Українська асоціація Римського клубу

Українська асоціація Римського клубу (УАРК) — заснована у 2005 році офіційна національна асоціація всесвітнього Римського клубу в Україні. Охоплює кілька десятків авторитетних вчених, державних та громадських  діячів, промисловців та підприємців. Очолює Асоціацію — президент Віктор Галасюк. Віце-президентом Асоціації є Віктор Вовк.

Публічні заходи, що відбулись у 2017 році за сприяння та участі Української асоціації Римського клубу

Під Керівництвом Української асоціації Римського клубу проведено понад 20 відкритих економічних лекцій у провідних університетах:

Див. також

Примітки
  1. 20th Century Press Archives — 1908.
  2. Українська асоціація Римського клубу — офіційний сайт.

Джерела

Література

Посилання
  • www.clubofrome.org — офіційний сайт «Римський клуб».
  • http://clubofrome.org.ua Українська асоціація Римського клубу — офіційний вебсайт
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.