Модальність (мовознавство)

Модальність (лат. modalis) — це функціонально-семантична категорія, яка виражає відношення змісту висловлювання до дійсності і мовця до змісту висловлювання.

Модальність є істотною ознакою речення. Вона може бути виражена інтонацією, морфологічними, лексико-граматичними та іншими засобами. До модальних слів і часток належать «треба», «може», «навряд» тощо.

Наприклад, речення він одружився, він одружився б, він міг би й не одружуватися, одружився б він — виражають різні модальності — факт, бажання, жаль, пораду.