Модульність

Модульність - це властивість системи, пов'язана з можливістю її декомпозиції на ряд внутрішньо пов'язаних між собою модулів.

  • Модульний принцип - принцип побудови технічних систем, згідно з яким функціонально пов'язані частини групуються у закінчені вузли - модулі (блоки). Модульність пристрою дозволяє змінювати його можливості шляхом використання/нарощування функціональних блоків, що виконують різні завдання.
  • Модульність у мовах програмування — принцип, за яким логічно пов'язані між собою підпрограми, змінні тощо. буд. групуються окремі файли (модулі).
  • Модульність - це міра, яка харатеризує ступінь взаємної незалежності окремих компонентів системи. Найжважливіша ціль системної інженерії полягає у досягненні високого ступеню модульності для того, щоб інтерфейси і взаємодії були максимально простими. Досягнення цієї цілі дозволяє ефективно організовувати виробництво й комплексування системи, її випробування, технічне облуговування і ремонт у процесі експлуатації. Процесс розбиття системи на складові частини-модулі ми будемо називати функціональною декомпозицією.[1]

Див. також

Джерела
  1. Системная инженерия: Принципы и практика / Александр Косяков, Уильям Н. Свит, Сэмюэль Дж. Сеймур, Стивен М. Бивмер. Второе издание. - М.: ДМК Пресс, 2014. - 624 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.