Мокрий Володимир

Народився 18 квітня 1949 р. у Драві (Drawie), але його рідня була виселена. Початкову школу закінчив у Ольштині у 1962 р., а у 1966 р. — ліцей в Легниці. У 1972 р. у Ягеллонському університеті одержав магістерський диплом з історії східнослов'янської літератури. У 1978 р. отримав докторський ступінь з гуманітарних наук. Його творчі зацікавлення — культурно-літературне життя українців у Галіції у XIX ст. З 1997 р. — доктор габілітований. Тема його роботи — філософсько-релігійний романтизм Шевченка, Костомарова, Шашкевича. Титул професора одержав у 2002 році.

У 1987 році заснував у Кракові Фундацію Святого Володимира Хрестителя Київської Руси і за це, а також за багаторічну плідну наукову і громадську роботу спрямовану на українсько-польське порозуміння одержав нагороду Іоана Павла ІІ. Фундація створена для підтримки і популяризації української науки і християнської культури, що спрямовано на взаєморозуміння і поєднання поляків та українців. В рамках Фундації діє видавництво «Швальпольт Фіоль», Галерея українського образотворчого мистецтва, Музей ікон, бібліотека, читальня, книгарня «Нестор», українська кав'ярня. Ідеологічним завершенням діяльності Фундації є її екуменічна каплиця перших мучеників Київської Русі святих Бориса і Гліба, посвячена 12 травня 1995 р. римо-католицьким кардиналом Францішеком Махарським, греко-католицьким єпископом Іваном Мартиняком та священиком Вітольдом Максимовичем — парохом православної церкви у Кракові. Ікони для каплиці подарував Юрій Новосільський, а антимінс з мощами святих, з благословення папи Івана Павла ІІ передав кардинал Мирослав Любачівський. 9 червня 1997 року каплицю відвідав папа римський Іван Павло ІІ.

Володимир Мокрий — кандидат від «Солідарності» до Сейму Польської Народної Республіки 1989 р. Як згадує В. Мокрий: "Моя виборча кампанія була несамовита… Мав багато зустрічей. Напевно близько 140, по чотири, п'ять щоденно… " За нього проголосувало 60,1 % (33142 голосів) виборців з Гожувського воєводства. Таким чином Володимир Мокрий був обраний до складу польського Сейму Х-го скликання.

Володимир Мокрий — лауреат міжнародної нагороди Фундації Крижанівських (1992), лауреат Незалежної Фундації Сприяння Польській Культурі POLCUL FOUNDATION (1997); за діяльність по українсько-польському зближенню має нагороду Krzyżem Kawalerskim Orderu Odrodzenia Polski (1998). Член Польського Сейму у 1989—1991 роках. Завідувач кафедри україністики Ягеллонського університету в 1999—2003 роках. Від 2004 року — керівник новоствореної кафедри українознавства на факультеті міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету.

В. Мокрий — багатогранний науковець, дослідник, організатор. Його праці присвячені літературознавству, історії українства на Західних землях, зокрема тих, що сьогодні є в складі Польщі. Мокрий — редактор ряду видань, основні з них ми перераховуємо нижче.

Книги (монографії, розвідки тощо):

• Церква в житті українців (Львів—Краків—Париж, 1993);
• Література і філософсько-релігійна думка українського романтизму: Шевченко, Костомаров, Шашкевич (Literatura i myśl filozoficzno-religijna ukraińskiego romantyzmu. Szewczenko, Kostomarow, Szaszkiewicz (Kraków 1996));
• Від Іларіона до Сковороди (Od Ilariona do Skoworody. Antologia poezji ukraińskiej XI—XVIII wieku (Kraków 1996));
• Руська Трійця («Ruska Trójca» Karta z dziejów życia literackiego Ukraińców w Galicji w pierwszej połowie XIX wieku (Kraków 1997));
• Папські послання Івана Павла ІІ до українців (Papieskie posłania Jana Pawła II do Ukraińców (Kraków 2001));
• Україна Василя Стефаника (Ukraina Wasyla Stefanyka (Kraków 2001));
• Апостольське слово Івана Павла ІІ в Україні 2001 року (Apostolskie Słowo Jana Pawła II na Ukrainie w 2001 roku (Kraków 2002));
• Духовні джерела помаранчової революції в Україні (Duchowe źródła pomarańczowej rewolucji na Ukrainie w 2004 roku (Kraków 2006));
• Собори київської русі як опора духу в житті українського народу та в листі «Orientale Lumen» святого Івана Павла ІІ (Sobory Rusi Kijowskiej jako opoka ducha w życiu narodu ukraińskiego i w Liście «Orientale Lumen» świętego Jana Pawła II (Kraków 2014));
• Mokry W. Taras Szewczenko w kręgu lektur biblijnych // Zeszyty Naukowe KUL. — 1982. — № 2-4. –S. 115—147.
• Mokry W. Taras Szewczenko i jego przestrzeń wolności wewnętrznej // Ethos. — 1988. — № l. — S. 109—119.
• Mokry W. Romantyczna myśl ukraińska Bractwa Cyrylo-Metodiańskiego // Dziedzictwo misji słowiańskiej Cyryla i Metodego. Materiały z sesji naukowej w WSP w Kielcach 4–5 XII 1985 / Red. Cz.Bartula. — Kielce, 1988. — S. 97–122.

Редактор періодичних видань: «Краківські українознавчі зошити» («Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze»), альманахів «Між сусідами», «Краківські горизонти» («Między Sąsiadami», «Horyzonty Krakowskie»).

Володимр Мокрий реалізує сьогодні ряд видавничих проектів і має багато планів на майбутнє.

• Абліцов В. Мокрий Володимир // Український Все-Світ. — Т. 1. –К.: КИТ, 2011. — С. 520—521.
• Ґеник М. А. Польсько-українське примирення у політичній діяльності Володимира Мокрого // Гілея.- 2011.- № 5 (47).- С. 699—705.
• Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006 // Укладачі: Віра Боднарук, Володимир Білецький. — Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. — 140 с.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

• Мокрий Володимир // ЕСУ
• Мокрий Володимир // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 289-290.
• Вони заявлять в самопереписі українську національність