Мокричник залозистоволосистий
Мокричник залозистоволосистий[1] або мінуарція залозистоволосиста[2] (Minuartia adenotricha) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae). Поширений у Болгарії й Криму. Етимологія: дав.-гр. αδην — «залоза», лат. o — сполучна голосна, дав.-гр. ϑριξ — «волосся, щетина»[3].
| Мокричник залозистоволосистий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
| Рід: | Мокричник (Minuartia) |
| Вид: | Мокричник залозистоволосистий (M. adenotricha) |
| Біноміальна назва | |
| Minuartia adenotricha Schischk., 1937 | |
Опис
Багаторічна рослина 5–10 см заввишки. Чашолистки яйцевидо-ланцетні, з однією жилкою, трав'янисті, 4–5 мм завдовжки. Пелюстки та коробочки майже рівні за довжиною з чашолистками. Листки ниткоподібно-шиловиді, 7–10 мм завдовжки. Рослини запушені короткими залозистими волосками[2].
Поширення
Європа: Болгарія, Україна — Крим[4][5].
В Україні зростає на скелях — у Криму, спорадично[2]. Входить до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях АРК і м. Севастополя[6].
Джерела
- Minuartia adenotricha // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 69. (рос.)(укр.)
- Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 16.05.2018. (англ.)
- The Euro+Med PlantBase. Процитовано 16.05.2018. (англ.)
- Catalogue of Life. Процитовано 16.05.2018. (англ.)
- Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.