Молат
| Молат | |
|---|---|
| хорв. Molat | |
 Селище Молат на острові | |
|
Карта  Карта острова | |
| Географія | |
| 44°13′54″ пн. ш. 14°50′45″ сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Площа | 22,82 км² |
| Найвища точка | Пагорб Кніжак 148 м |
| Країна | |
| Хорватія | |
| Регіон | Задарська жупанія |
| Адм. одиниця | Задарська жупанія[1] |
| Населення |
207 (2001) |
  Молат Молат (Хорватія) | |
| |
 Молат у Вікісховищі | |
Молат (хорв. Molat, італ. Melada) — острів в Адріатичному морі, в центральній частині Хорватії, на північний захід від міста Задар. На острові розташоване однойменне селище.
Площа острова - 22,82 км ², населення - 207 чоловік (2001 р.). Найвища точка острова - пагорб Кніжак (148 м), довжина берегової лінії - 48 км. На південь від Молата знаходиться північний край острова Дугі-Оток, на південний схід розташовані острови Сеструнь та Зверінац, на північ від Молата лежить острів Іст , відділений від Молата вузькою протокою Запунтель і, далі на північ, острови Сілба та Оліб.
Населення острова за даними перепису населення 2001 року становить 207 осіб, майже все зосереджено в трьох невеликих селищах - Молат, Бргуле і Запунтель. Населення зайняте сільським господарством, вівчарством, рибальством і туристичним сервісом. Молат зв'язаний регулярними поромними рейсами з Задаром.
Острів складений вапняковими породами, північно-східний берег низький, характеризується великою кількістю бухт і печер. Південно-західна сторона острова більш обривиста. Острів утворений двома вапняковими хребтами, що з'єднуються в північній частині острова і формують у південній частині велику бухту Бргуле. Велика частина Молата покрита молодими лісами і підліском.
В 1151 острів Молат став власністю Задарського бенедиктинського монастиря. З початку XV ст. острів, як і все Адріатичне узбережжя перейшов під контроль Венеції, яка віддала Молат в оренду кільком багатим задарським родам. З 1941 по 1943 на острові розташовувався італійський концентраційний табір.