Моленіє Данила Заточника
«Моле́ніє Дани́ла Зато́чника» — «Моління» або ж «Слово» (одна редакція — «Моління», друга — «Слово») Данила Заточника — видатна пам'ятка світової культурної спадщини, один з найцікавіших та найзагадковіших серед світських літературно-публіцистичних та суспільно-історичних творів давньої української писемності (давньоруська писемність), а також, одне із найвищих досягнень філософської і політичної культури княжої України[1]. Словниковий матеріал пам'ятки, особливості її змісту та багато інших ознак дають можливість припустити, що батьківщина твору знаходилася в межах Південної Русі. Найвірогідніше, це м. Переяславль (Руський або Київський, нині м. Переяслав Київської обл.), що має стосунок до Києво-Галицької книжної культури[2].
Дослідження
Твір неодноразово був предметом різноманітних досліджень і суперечок. Твір у різні часи досліджували: М. Грушевський, П. Бессонов, Е. Моседов, І. Шляпкін, А.Ляшенко, Ф.Покровський, В.Покровська, В.Малишев, В.Гуссов, В.Істрін, П.Міндалєв, Д. Лихачов, І.Будовніц, М. Тихомиров, Д. Абрамович, М. Скрипіль, Н. Гудзій, В. Щурат, В.Бєлінський, Я.Боровський, Б.Яценко, Г. Вагнер, В. Горський та ін. Вчені намагалися з'ясувати як походження цього твору, так і визначити його первинну редакцію та час написання; намагались встановити постать самого автора і його соціальну приналежність, розглядали твір як літературну та філософську пам'ятку і ін.[1]
Опис
Твір було адресовано новгородському князеві Ярославові Всеволодовичу; в інших списках — князю Ярославу Володимировичу (очевидно, це Юрій Долгорукий). Написано цей твір, скоріш за все, в XII—XIII ст., проте він зберігся лише у пізніших копіях. Раніше «Моленіє» вважалося проханням гаданого автора Данила Заточника. За новими дослідженнями — це літературна форма. Твір Данила Заточеника має глибокий філософський і суспільнополітичний смисл. Має багато спільних мотивів з творами давньоукраїнської літератури. У творі виразно звучить голос особистості, індивіда, духовно розкутої людини.[2] Данило сміливо проголошує абсолютний пріоритет розуму над фізичною силою, знання над хоробрістю, мудрості над войовничістю.[2] Він звеличує духовність, стверджує самоцінність мислячої людини[2]. «Слово» рясніє цитатами й афоризмами, запозиченими з Біблійних книг, «Бджоли», «Фізіолога», «Повісті про Акіра Премудрого», літописів, «Ізборників», а також мирськими приказками. Воно справило величезний вплив на українську книжність XV—XVII століть.[2]
У творі автор звертається до князя з проханням про помилування, будучи засланим за якусь провину на береги озера Лача Новгородської землі.
Тому, пане, багатий муж усюди знаний є, і на чужинській стороні друзів має, а вбогий — у своїй зненавиджений ходить [Пр. 19,4]. Багатий промовить — усі змовкнуть та піднесуть слово його до хмар, а вбогий скаже — усі на нього кричатимуть.
Відомі дві основні редакції твору, першу з яких називають «Слово Данила Заточника», а другу — «Моленіє Данила Заточника». Відомо, що Данило Заточник справді існував, про нього згадує автор Симеонівського літопису.
Примітки
- Наталія Морська. Право особистості на свободу, гідність та повагу у творі Данила Заточника «Моління»[недоступне посилання з липня 2019] // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Збірник наукових праць[недоступне посилання з липня 2019]. — Серія «Філософія» Випуск 9, Острог — 2011[недоступне посилання з липня 2019]
- Станіслав Бондар. Данило Заточеник. Слово Данила Заточеника, що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу на litopys.org.ua
Посилання
- «Моління Данила Заточеника» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 68.
- Переклад твору українською мовою в редакції Станіслава Бондаря
- Історія української культури
Джерела та література
- Т. Л. Вілкул. Моленіє Даниїла Заточника // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 37. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Література
- Истрин В., Был ли «Даниил Заточник» действительно заточён? // «Летопись Историко-филологического общества при Новороссийском университете», т. X, 1902
- Зарубин Н, И. Слово Даниила Заточника по редакциям XII и XIII вв. и их переделкам. — Ленинград, 1932, с. 4—119.
- Боровський Я. Є. Про авторство «Слова» Данила Заточника // Українське літературознавство. — 1969. — Вип. VI, с. 89—92.